Чи може бути прокурором порядна людина?

12.07.2018 08:29

Чи може бути прокурором порядна людина?

 

Шановні читачі. А порядна людина чи піде в прокурори? Оце вам питання! Я хочу собі відповісти на таке питання, але я боюсь що моя думка буде не зовсім об'єктивною. Я не хочу обідити когось із працюючих порядних прокурорів, які, можливо, ще у нас залишились. Наша газета працює не один рік і ця тема спливала неодноразово. Я колись пригадував як на моєму шляху появлявся один із прокурорів - працівник обласної прокуратури,  який реально вплинув на те щоб у мене не було судимості. Він в судовому засіданні чесно та об'єктивно піднявся і розповів  суддям апеляційного суду що собою являє Зачепилівська районна прокуратура. Я такого не чекав і мені хотілося вщипнути себе щоб прийти до тями і повірити що це не є сон. Після його виступу усім трьом суддям, так мені здалося, хотілося мені сказати щоб я їхав додому і ні про що не думав. Таке в житті буває не часто і запам'ятовується на все життя. Та, як виявилося, це був тільки початок мого знайомства з  цією злочинною організацією.

Мій життєвий досвід веде мене дещо далі, ніж я про це мріяв. Цими днями український народ попрощався з Левком  Григоровичем Лук'яненком, який в боротьбі за наше щасливе майбутнє відсидів 26 років в таборах для політичних в'язнів, два рази його осуджували до розстрілу. Це був дійсний Герой України, який життя поклав заради нашої країни і нашого народу. Мені пощастило два рази мати розмову з цією героїчною людиною. Деякі його слова я пам'ятаю і сьогодні. Сьогодні немає жодного сумніву в тому що крижаний каток прокурорських катів проїхався по кожній клітині незламного героя українського народу. Наостанок Левко Григорович сказав мені: "Ми переможемо, бо за нами правда". В це не можна не вірити. Це святі слова. А певні наші дії нехай будуть чудовим спомином про дійсного Героя України.

Зміни в нашому суспільстві відбуваються, але їх темпи задовольняють далеко не всіх. Наприклад, Надія Савченко сказала те, що думають мільйони українців і за це її мордують. Чим це все може закінчитися можна тільки здогадуватися, але я точно знаю що органи прокуратури потім виглядатимуть не кращим чином.

Я пригадую як колись писав про те що один із чиновників Харківської обласної прокуратури полюбляв гусячу печінку і тому красна "Нива" Зачепилівської прокуратури змушена була тричі на день долати відстань до обласного центра щоб задовольнити оте хамло свіжою печінкою з гуски Зачепилівського виводку. Старалися люди, пучки німіли, а скубти треба щоб своєчасно подати. Зараз пригадуємо як казку, а тоді рано утром знайшли номера з машини прокурора під електричним стовпом. Машину тоді вже відтягли. Я не думаю що ремонт машини відбувався за рахунок заробітної плати самого прокурора. Що позволяли собі ці нелюди навіть уявити неможливо. Але скільки тут цієї Зачепилівки? А от уявити простори Радянського Союзу і безконтрольну  діяльність злочинців в погонах прокурорів - це зовсім не просто. Я дозволю собі задати риторичне питання: якби прокурори займалися професійно своєю роботою, то чи розвалився б Радянський Союз? Думаю, що ні. І нікому він не мішав, а на оборот. Доярка із села Бердянка  Зачепилівського району, я переконаний, країну не розвалювала. А от за прокурорів варто подумати.

Я не забув рекомендації однієї із редакторів нашої районної газети про те, що варто писати в першу чергу про ліс, про річку і першу вчительку. Та якось воно не складається. Річку у нас Кобильська якісно почистила разом із нашим бюджетом, вона ж і до лісу добралася разом із прокурором із нинішньої Лозової, а вчительки давно вже немає на цім світі. У мене за неї добра згадка. А от прокурори у нас майже вічні. Їх портрети висять на третьому поверсі районної прокуратури. Коли я проходжу мимо, то в моїй голові так і гуляє думка: хто із них Берія? Після мене заспокоює думка що всі вони потроху сини Берії.

В цій крамольній думці мене переконує кожен мною прожитий день. Я не є фантаст і мою газету люди читають тільки тому, що вона є правдивою, з моїми, правда, суб'єктивними думками. А щоб цих думок у мене було хоч трішечки менше Зачепилівський суддя-шарлатан бувший Огієнко постарався, написав безтолковий донос і прокурори розкрутили з мінтами справу. Виявляється що я погрожував фізичною розправою цьому ідіоту. Та пройшло півтора роки і виявилося що це фантазія судді, прокурора і слідчої пройдохи із Краснограда. Була прийнята постанова слідчого про закриття карної справи в звязку з відсутністю складу злочину. Але ж ноутбук  вони входорили і відповідати за це не поспішають. Я добився що проти мінтів була відкрита карна справа за пошкодження арештованого майна. Та полковник-ахламон, якого в обласній прокуратурі величають як слідчого з особливо важливих справ, не справився з поставленою задачею. У нього хватило ума лише щоб закрити карну справу. Очевидно, що дали хабаря. Але в Червонозаводському суді м. Харкова знайшовся порядний суддя який такій ситуації заперечив і постанова слідчого була скасована. Що далі пише той придурок я не знаю, але вже все є зрозумілим, хоча потерпілим в справі він мене не бажає визнавати.

Далі я скористаюся документом з допомогою якого в правовому полі я звертаюся до слідчого судді в Красноградському суді щоб той  навів на путь істини прокурора Говоруху - відвертого злочинця і проходимця який або не знає законодавства або його  безкарно ігнорує. Цей "шакал" закриває очі на явний злочин по відношенню до мене, ігнорує рекомендації Верховного Суду України та Європейського суду з прав людини. Прошу прочитати.

 

                                                                   Слідчому судді

                                                                   Красноградського районного суду

                                                                   Харківської області

                                                                   Константінову Д.С.

 

Марголін Віктор Наумович -

мешканець смт.Зачепилівка

Харківської області,

вул. Українська 8, кв.9,

народився 11.08.1946 року,

                                                                     інд.64401, тел. 066-71-68-753,

                                                                   пенсіонер, ветеран праці,

                                                                       редактор Інтернет-газети

                                                                  "Зачепилівська правда"

 

                                                                                С К А Р Г А

у відповідності до ст.ст. 303, 304 КПК  України  стосовно рішення прокурора про відмову внести відомості про правопорушення до ЄРДР.

 

   02.07.2018 р. мною була подана заява про скоєний злочин до Зачепилівського відділення Первомайської прокуратури Харківської області. В своїй заяві я розповів як мене було обдурено слідчим суддею, прокуратурою і працівниками поліції м. Краснограда. В результаті в моїй квартирі був проведений обшук, була арештована комп'ютерна техніка. Мене безпідставно лишили права на захист, що є надзвичайно грубим порушенням моїх конституційних прав, це є порушення Європейської Конвенції з прав людини, це є ігнорування правової позиції Верховного суду України щодо права власника майна на залучення адвоката для оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно. Та навіть постанова слідчого про закриття кримінального провадження стосовно мене від 21.02.2018 р. свідчить про відсутність належних підстав для проведення саме такого обшуку і арешту комп'ютерної техніки в громадянина який займається журналістською діяльністю. Всі ці злочинні дії правоохоронців обтяжуються ще тим, що ноутбук, по суті, належить не мені, а є моїм подарунком моїй єдиній внучці. Чотири роки тому я поховав дружину і крім внучки-школярки у мене майже нікого немає. А так обідити дитину ніхто права не має. Навіть на сьогоднішній день даним ноутбуком користуються, очевидно, посторонні люди. Стосовно пошкодження ноутбука на даний час відкрите кримінальне провадження, яким "займається" слідчий облпрокуратури Бондаренко. Його хамському відношенню до цієї справи дали об'єктивну оцінку в Червонозаводському районному суді м. Харкова. Саме це свідчить про злочинну бездіяльність цілого ряду працівників  прокуратури України. Саме тому я абсолютно достовірно знаю про те, що мій ноутбук був пошкоджений, він декілька разів приїздив в Зачепилівку, його привозили абсолютно посторонні люди які до справи не мають ніякого відношення і які намагалися мені його "всучити". Ось тому я потребував повернути мені не ноутбук , а відповідні кошти. І що можна говорити і доводити мені коли в органах прокуратури Краснограда і Харкова проігнороване судове рішення Красноградського районного суду від 22.02.2018 р. яке є обов'язковим для виконання на всій території України. Це не є моя прихоть, а вимога Закону. Вибачте, але у мене немає цивілізованих слів щоб характеризувати роботу такої прокуратури. Мене так і не було визнано потерпілим.

Писулька з Красноградської прокуратури за підписом пана Говорухи не є процесуальним документом. За її змістом явно проглядається конфлікт інтересів цього недолугого прокурора. Враховуючи те, що правоохоронні органи не знайшли в моїх діях жодного натяку на злочинну діяльність я вважаю, що за таку безвідповідальну роботу прокурори Говоруха та Бобрицький мають потрапити на лаву підсудних і більше ніколи, і нікому не писати таких дурниць. Вони особисто керували цією процесією, а тепер тікають  від відповідальності. Після обшуку і арешту ця зграя "правозахисників" залишила мене навіть без протоколу обшуку. Після їх візиту я ще неділю телефонував у прокуратуру і поліцію щоб мені передали копію протоколу обшуку. Ось так працювала ця "банда" під керівництвом пана Бобрицького. Я вже мовчу про їхні порушення законодавства під час обшуку, про їхню хамську поведінку. Вони практично вночі в моєму погребі шукали комп'ютери і все це знімали на камеру. Вони заставили мене везти їх на фазенду в якій 20 років ніхто не проживає. Судове рішення такої дурниці не передбачало.

Хочу звернути увагу суду на той факт, що на час обшуку і по цей час я не став ні підозрюваним, ні обвинуваченим, ні засудженим. Я просто займався журналістською діяльністю, був і є редактором Інтернет-газети під назвою "Зачепилівська правда". Якби слідчий  суддя Рибальченко чесно і з розумінням предмету користувалася змістом статей 173 і 170 КПК України, то вона би ніколи не  погодилася  на потребу проведення обшуку і арешту майна в квартирі журналіста. Адже, все що я пишу  і те що опубліковане в повному обсязі робиться для того щоб читачі читали, а не приховували як це показує хвора фантазія прокурора і слідчого по моїй карній справі. Важливим є і той факт що мене жодного разу не допитав навіть слідчий. То які можуть бути підстави для обшуку і арешту майна? Це був повний дебілізм, який , нажаль, ніким не лікується.

11.07.2018 р. я отримав поштою не постанову прокурора  Бобрицького, а якусь безвідповідальну відписку пана Говорухи, яку намагаюся оскаржити в суді. Вона свідчить про те, що в Красноградській прокуратурі не зробили вірних та правових висновків стосовно своєї  злочинної бездіяльності. В результаті складається враження що мене після інсульту в мої майже 72 роки намагаються довести до інфаркту, присвоїти мої речі, та розтоптати мої права як людини. З моєї квартири був забраний практично новий ноутбук, а тепер посторонні люди намагаються мені всучити якусь  цяцьку з ремонту. По якому це праву мені зрозуміти важко.

Лист Красноградського прокурора грубо протирічить вимогам ст.2 КПК України в якій чітко зазначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, охорона прав та законних інтересів, забезпечення швидкого , неупередженого розслідування і т.д. В даному випадку півтора роки знадобилося прокурорам і слідчому щоб зрозуміти що журналістська діяльність нічим не шкодить суспільству. Ці "шакали" навіть не здатні оцінити моральну шкоду, яку вони приносять мені і суспільству в цілому. Це є непідробні вороги українського народу. Вони в дитини забрали цяцьку і граються нею уже півтора роки. Хіба це не є кончені ідіоти? Я ж мало на коліна не став впрашуючи їх не ображати дитину. Та все марно. Якісь фашисти. А це ж і є корупція та правовий безлад чиновників при владі.

Перед працівниками прокуратури, перед українським народом ні я, ні моя внучка-школярка нічим не провинилися. Я пенсіонер, маю 40 років робочого стажу, із них 30 років на державній службі, маю вищу економічну освіту і тому з надзвичайною несправедливістю миритися наміру не маю. Я просив прокурорів повернути мені 15 тисяч грн. щоб я зміг аналогічний ноутбук купити і повернути його внучці. Моральна шкода, як пеня, зростає з кожним днем.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України , ст. ст. 303, 304, 170, 173 КПК України прошу суд:

  1. Прийняти до розгляду мою заяву.
  2. Запросити  з Первомайської прокуратури матеріали перевірки моєї заяви про скоєний злочин від 02.07.2018 р.
  3. Скасувати відповідь прокурора Говорухи як таку, що не відповідає ні за формою, ні за змістом чинному КПК України.
  4. Зобов'язати керівника Первомайської прокуратури мою заяву про скоєний злочин від 02.07.2018 р. внести до ЄРДР.

 

Додаток: - копія даної заяви;

- копія  рішення Червонозаводського районного суду від 08.06.2018 р.

- копія заяви в прокуратуру від 02.07.2018 р.

- ухвала слідчого судді від 22.02.2018 р.

- послання прокурора Говорухи на 3-х арк.

 

Мешканець Зачепилівки    _________    Марголін В. Н.       

      

                  11.07.2018 р.

 

Наскільки мені відомо, судді є і порядні, не такі як Рибальченко в Краснограді, яка замінила Болотову. Тому надія вмирає останньою. Тут я бачу що треба вже закруглятися. Але є ще одне цікаве питання. Хтось із вас задумувався де беруться отакі прокурори на нашу з вами голову. Я відповідаю. Кузнею цих кадрів залишається, в основному, Харківська юридична академія. І щоб вивчити своє дитя на прокурора, то батькам треба викласти не один десяток тисяч долярів. А де їх можна взяти, подумайте. Та після навчання захочеться повернути ці кошти додому. От і стараються ці дітки. Я не думаю що ці новоявлені правники поспішають на заробітки до Польщі. Наша поліцейська країна їх не залишить без роботи. Іди працюй, грабуй, сажай безвідповідально, безкарно, захищай бандитську владу і буде тобі щастя. Ось такий принцип сповідують деякі вихованці Харківської правничої бурси. Ось тому наш земляк Криничний Віталій четвертий рік сидить в СІЗО без доказів його кримінальної провини. Звичайно, це порівнювати з моїм ноутбуком не варто, але відчуття будівництва поліцейської, безмозглої, безправної країни у нас можна спостерігати на кожнім кроці. Все у нас вже продано заради отих зелених. Народ успішно перетворюють в бидло. Почуття радості від такого життя приходить далеко не в кожний  дім. Влада робить все для того щоб люди не об'єдналися і не взяли вила в руки. Так ми можемо дожитися до того що і хліб у нас вирощувати не буде кому. Натомість прокурорів буде вдосталь, ото заживемо.

 

Редактор "Зачепилівської правди" - Віктор Марголін, 12.07.2018 р.

 

 

 

 

 

Тема: Чи може бути прокурором порядна людина?

Останні новини

Редактор | 24.07.2018

На сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зявилося повідомлення про те що Зачепилівський суддя олух, проходимець і шарлатан - ідіот Огієнко не здав екзамени на посаду судді. Дійшли мої молитви до Бога і листи до членів комісії в Києві. Цей кровосос розповідав в канцелярії суду що він ще покаже як треба в Зачепилівці воювати з такими як МарголІн.Отже, Україна ще не вмерла. А як бути з отією безтолковою писаниною якою займався отакий придурок, яка її легітимність., коли суддею працював самоучка і дехто на це очі закривав. Тепер, хто наступний!!!!!!!!!
Редактор.

додати новий внесок