Чи всі у нас розуміють в якій країні живемо?

02.07.2018 13:32

Чи всі у нас розуміють в якій країні живемо?

Шановні читачі. Повірте, що нікого образити я не бажаю а лише на своєму особистому прикладі хочу  довести вам що в нашому домі не все  складається найкращим чином. Тобто все це є моїм суб'єктивним висновком. На нього я маю повне конституційне право. І викладаю його в такий спосіб який вважаю найбільш зручним. Це я пишу для того щоб такий чокнутий суддя, як наш колишній Огієнко, зрозумів після закритої карної справи по відношенню до Марголіна, що він був публічною особою і тому я мав права сказати хто він є на самім ділі. Про його ж злочини в Зачепилівці розповісти  складно так як я не є Лев Толстой і писати  другий екземпляр "Война и мир" не збираюся. Та все ж мене інтригує питання: невже в складі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не знайдеться добросовісного працівника який би вдумливо прочитав мого листа про Зачепилівські викрутаси цього прикомандированого шакала на нашу голову. В ці дні повинна вирішуватися доля чи стане цей підарас пожиттєво суддею. Подивимось на що здатна суддівська гілка влади. Уже рік цей придурок не працює, а кажуть зарплату в 16 тисяч на місяць отримує. Якби була честь та совість, то перерахував би ці кошти для дитячого садка. Але це вже утопія і мені слід трішечки зупинитися. Радує лише те, що поступила новина буцімто Огієнка кинули в Києві через х…Він не пройшов співбесіди і не став пожиттєвим суддею в Зачепилівці. Про це я потурбувався трішечки раніше. Тепер я можу набрати повні легені чистого повітря і закричати: "Ще не вмерла Україна!!!" Остальнінехай задумаються.

Я думаю що при любій владі знаходяться "сраколизи", які уміють пристосуватися до керівника першої величини. Я пригадую як  тужила в райдержадміністрації одна із вірних підданих Репринцева,  притрушуючи своїми чудовими "булочками", коли дізналися що його виганяють з роботи. Для таких щурів це є трагедія, а для  нормальних людей - це надія на позитивні зрушення. Та при всіх справах такі служаки пенсію заробили непогану і їм все пополам - думка людей і доля держави.

Шановні читачі. Ви являєтесь свідками коли судді, прокурори, поліцаї, деякі працівники РДА отримують захмарні і далеко не зароблені  кошти. Це наші з вами кошти але нас ніхто сьогодні не питає та перед нами ніхто і не збирається звітувати про результати своєї непосильної праці. А ми такі що дозволяємо собі серед білого дня вирізати телефонний кабель, лишити людей зв'язку, Інтернету. І все це за якусь пляшку горілки. Та при всіх наших бідах я дозволю собі поставити знак рівності між цими подіями. А це тому що наша влада втратила почуття моралі, а наша Конституція кажуть у Президента під задницею. Я не перевіряв, але сумнівів практично немає.

Обговорювати події в Києві - це справа безнадійна. Місцеві ж події для мене є більш цікавими. Наприклад. Суддя Яценко 12.06.2018 р. в судовому засіданні розглядав мій позов до Зачепилівського водоканалу. Я намагався довести в суді те, що обов'язок перевіряти лічильники води - це справа водоканалу. Ця робота повинна виконуватися за рахунок абонентів. Про це знає вся країна , крім Галія і Кривенка. І ви думаєте я  суд виграв? Ні не виграв. Так мало цього суддя в  рішенні написав що оскаржити дане рішення можна до Апеляційного суду. Я так і зробив. Проходить дві неділі і з Апеляційного суду мені прийшло роз'яснення разом з моїми документами. Пишуть щоб я їх відніс до Зачепилівського суду. Я так і зробив. Тепер суд буде відправляти ці бумаги самостійно до Апеляційного суду. Про це мене письмово повідомив сам Яценко Є. Кажуть що це країна дураків і мені важко в цьому поспорити. Висновок робіть самі.

Своїм читачам я вже неодноразово писав про те як у мене мінти, чи поліцаї з Краснограда забрали комп'ютерну техніку виконуючи забаганку нашого ірода Огієнка. Та не подумайте що це ідея самого Бойка Г.В. Він на таке не здатний. Не намагайтеся мене переконати.

Кажуть у народі - вік живи-вік учися. Так і мені. Скільки прокурорів, суддів і поліцаїв різного рівня брали участь в розв'язанні проблеми з моєю комп'ютерною технікою. І ніхто із них не дотримався вимог діючого процесуального законодавства. Або не знають, не читали, або всіх нас рахують за бидло. Щоб звернутися до суду чи адвоката - треба мати чималі кошти. І держава робить все можливе щоб ми втрачали доступ до правосуддя. Це є відомий факт. Я підготував і здав до нашої прокуратури наступну заяву в якій на підставі діючого законодавства намагаюся довести хто є хто в нашій державі. Прошу прочитати.

                                                                  До Зачепилівського відділення

                                                                  Первомайської  прокуратури

                                                                   Харківської області

 

Марголін Віктор Наумович -

мешканець смт.Зачепилівка

Харківської області,

вул. Українська 8, кв.9,

народився 11.08.1946 року,

                                                                    інд.64401, тел. 066-71-68-753,

                                                                    пенсіонер, ветеран праці,

                                                                    редактор Інтернет-газети

                                                                    "Зачепилівська правда"

 

З А Я В А

                          у відповідності до вимог ст. 214 КПК України.

 

Як стало мені відомо, працівниками Красноградського суду, прокуратури і поліції, відносно моїх законних Конституційних прав, скоєний злочин. Він розпочався з прийняття суддею Рибальченко І.Г. 18.01.2017 р. завідомо незаконної ухвали суду стосовно надання дозволу на проведення обшуку в моїй квартирі і арешт комп'ютерної техніки. В даній ухвалі записано, що вона оскарженню не підлягає. Таким чином суддя порушила моє право на захист, мене було заведено в оману, обдурено. В результаті я своєчасно не мав змогу звернутися до адвоката і в законний спосіб оскаржити беззаконня твориме суддею Рибальченко. Крім цього варто зауважити що суд відбувався без моєї участі, без мого захисника в той час як я не був ні в статусі підозрюваного, ні звинуваченого. Було все зроблено для того щоб мене, як людину яка займається журналістською діяльністю, лишити можливості займатися корисною для суспільства роботою. Тому всі ці порушення необхідно розглядати під кутом  вимог КК України по ст. 374, 375, 171, 382. Всі службові особи, які причетні до скоєного правопорушення, повинні відповідати за свої незаконні дії.

Крім цього, і  в даний час  ухвала Красноградського районного суду від 22.02.2018 р. про зобов'язання керівника Первомайської місцевої прокуратури визнати мене потерпілим, залишається невиконаною. Дану судову ухвалу ігнорує і слідчий обласної прокуратури О.Бондаренко та його керівництво. В результаті мій ноутбук, який я подарував внучці-школярці, вже півтора роки знаходиться безпідставно в користуванні посторонніх людей. І це в той час коли навіть проти мене карна справа закрита ще  21.02.2018 р. А "діяльності" слідчого Бондаренка О.  Червонозаводський суд міста Харкова 08.06.2018 р. дав об'єктивну і справедливу оцінку.

Всі ці названі мною  порушення чинного законодавства України, Конвенції Європейського суду з прав людини, відверто проігноровані службовими особами, є явищем неприпустимим під час дотримання конституційних засад права на доступ до правосуддя та на правову допомогу.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 214 КПК України прошу:

  1. Прийняти та зареєструвати цю заяву.

 

2. Внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені в цій заяві, невідкладно, але не пізніше, ніж через 24 години з моменту її отримання.

 

3. Визначити правову кваліфікацію можливого даного злочину.

 

4. Розпочати досудове розслідування за фактами, викладеними в цій заяві.

5. При необхідності направити матеріали кримінальної справи для подальшого розгляду до прокуратури Харківської області.

6. В мої майже 72 роки захистити мене від недобросовісних працівників суду і правоохоронних органів.

 

Додатки:-  ухвала Красноградського суду від 18.01.2017 р.

                - ухвала Красноградського суду від22.02.2018 р.

                - правова позиція Верховного Суду України щодо справ з    розгляду питань  арешту майна.

 

Мешканець Зачепилівки   ______________  Марголін В.Н.

02.07.2018 р.

 

Подивимося що вийде із цього роя. Але в любому випадку їм треба казати хто вони в цій країні і що люди дещо розуміють. І може прийти час коли їх усіх "попросять". Та все залежить і від нас. А коли ми знову повибираємо Порошенка, Гіршфельдів, Кривенка з Галієм і їм подібних, то  знову плакали наші гроші і надії.

Маючи нагоду я хочу сказати про таке. Суддя Червонозаводського суду Гребенюк В.В. 08.06.2018 р. без моєї участі розглянув мою скаргу на постанову про закриття карної справи. На полковнику з облпрокуратури місця сухого не залишилось. Це повний ідіот. Та все ж це об'єктивно, вірно і справедливо. На таких суддях залишається наша з вами надія. Та, нажаль, їх не так багато.

Шановні мої читачі, українці. Хочу вам сказати і про таке. За час моїх поневірянь з цими "правозахисниками" я стикався з прокурорами коло десятка чоловік. І ви думаєте хоч один із них розібрався в суті  справи, став на мій захист, починаючи з Генерального прокурора України? Про пана Авакова я взагалі  мовчу. Складається враження що їхні реформи  відобразилися хіба що на рівні їхнього благополуччя. Все останнє - то є лапша на вуха всьому українському народу і цивілізованому світу. Невже цього не бачить Президент України? Пишуть, в основному, безвідповідальні відписки, чекають на чергові хабарі. Як можна писати полковнику постанову коли він навіть не зустрівся із заявником, в суд за викликом не бажає іти. Одним словом - це паразити на тілі українського  люду. Не даром Т.Г. Шевченко писав - доборолась Україна до самого краю… То що нам залишається робити? Я би написав, але і так більшість із вас знають що треба робити. Від нашої свідомості багато залежить. Не хочу щоб оті шість придурків із Краснограда знову їхали до мене з обшуком.    

 

Редактор - Віктор Марголін,  02.07.2018 р.