Децентралізація - це безвихідь. чи вимога часу.

01.01.2017 02:30
Децентралізація - це безвихідь. чи  вимога часу.
 
(Вісті з  підпілля)
 
       Шановні читачі. і перш за все мої земляки. До Вас я хочу звернутися. по суті, в першу чергу. Хочемо ми чи ні, а останні події, що відбуваються в районному центрі Зачепилівка, дають мені підстави вважати ці дні історичними для всіх нас. Можливо, що районна газета більш конкретно пояснить нам усім суть цих подій, але я також вважаю своїм обовязком не мовчати і висловити свою думку.
       Якщо говорити коротко, то нам усім пропонують підтримати ідею уряду щодо децентралізації і провести укрупнення громад. Тобто цілий ряд сільських рад повинні обєднатися і таким чином укрупнити своє господарство, обєднати свої фінансові ресурси, отримати відповідну підтримку держави і т. д.
        Обєднуватись з ким чи не обєднуватись - всі ці питання повинні вирішувати депутати кожної сільської ради самостійно. Зібрання в  районному Будинку культури 12.04.2017 р. дружно проголосувало за таку пропозицію і всі взяли на себе зобовязання дане питання розглянути на протязі одного місяця. При цьому селищний голова Кривенко Ю.В., взявши ініціативу в свої руки, пообіцяв направити від свого імені листи в кожну сільську раду з відповідним запрошенням.Уже з цього є зрозумілим, що обєднуватися слід разом із Зачепилівською селищною радою і кругом неї. Звісно, що справа ця для всіх нас є абсолютно новою. І тому так хочеться, щоб не "наламати дров". А як убезпечитися від можливих помилок - ніхто не знає.Біда ще і в тому. що належної правової бази для такої надважливої реформи практично немає. Представники Харківської області їздили і вивчали досвід колег в Західній Україні, в Польші і поверталися з досить хорошим настроєм. Та питання залишаються, так як специфіка, менталітет, стан економічного розвитку певної території, кадровий потенціал, рівень корупції - все це в сукупності буде стримуючим фактором в вирішенні нагальних питань подальшого розвитку нашого рідного краю.
   Маючи за спиною 70 років життя я дозволю собі нагадати вам про певні віхи суспільного життя, які пройшли на моїх очах. Ми заявляли всьому світу що приступаємо до будівництва комунізму. Що з цього вийшло - я думаю всі знають. Потім створювали раднархози - обєднували до купи Харківську, Полтавську і Сумську області і т. д. І тепер я не можу розповісти вам яка користь народу була принесена цими, по суті, аферами. Ми ж пережили і Горбачовську перебудову. Багато хто пам’ятає як об’єднували Зачепилівський і Красноградський райони. Це були якісь експерименти на людях, не на мишах. Історія цим явищам дала певну оцінку. Та як зробити щоб не повторилось, як було при Хрущову, який потім говорив що я тільки рекомендував, а вирішувати треба вам.
    Та щось подібне виходить і сьогодні. Перші керівники району Глянь Л.Д. і Конопля А.Л. заявили про те, що їх пенсійний вік не дозволяє їм братися за керівництво укрупненої громади в майбутньому. Районна адміністрація і районна рада,  і як я зрозумів, закінчать відлік свого існування. І в цій непростій ситуації пан Кривенко відчув "запах крові" і бере ініціативу в свої руки. Це,  я заявляю відверто. для мене є більш страшнішим, ніж війна на сході України.
    Наш талановитий, геніальний поет Тарас Григорович Шевченко в далекому 1845 році ніби про наших керівників писав:
Якби ви вчились так як треба,
То й мудрість би  була своя.
А то залізете на небо:
"І ми не ми, і я не я"
    І чим більше ми знайомимося з творчістю Тараса Григоровича, тим більше усвідомлюємо його геніальність. Ніби вчора все це написане для наших керівників.
    Якщо наші сільські ради дадуть згоду на обєднання, то відповідне подання обласна рада  подає до Верховної Ради України і та призначить вибори голови громади в Зачепилівці. Якраз ці вибори і можуть стати головною "мишоловкою" для моїх земляків.  Така процедура може повністю повторити шахрайські схеми підрахунку голосів, які добре освоєні в Києві. Це нехай буде моєю відповіддю вам на питання: чому не можна залишати Зачепилівську селищну раду без "вічних пенсіонерів".Ці підрахуї повинні у нас бути на кожному перехресті. Так уже устрояна наша нинішня злочинна влада.
    Не  можу не звернути увагу читачів на один із аспектів майбутньої децентралізації. Всім відомий факт. що два фермери будуть разом обробляти свої земельні ділянки тільки при умові повної довіри одного до другого. Іншого підходу до справи просто бути не може. Ось чому я і звертаю вашу увагу на рівень довіри в суспільстві до діяльності Президента України, уряду і Верховної Ради України. Про довіру до роботи  керівників місцевого рівня я вже говорив і повторюватися не варто. То як нам в такій складній ситуації під час війни впроваджувати реформу? Питання, я вважаю, є надзвичайно складним. При цьому я не хочу стверджувати, що дане питання абсолютно нездійсненне. Кажуть, що дорогу може осилити тільки ідущий. То ж з ким ми збираємося іти? Хто є нашим поводирем?  Хто наважиться взяти на себе таку ношу та відповідальність? Хто має необхідний досвід, є патріотом України і його попередня діяльність сьогодні для нас не є реальною загрозою. Коли ж ми ставку зробимо на пана Кривенка. який увібрав в собі весь негатив попередніх керівників району. то на що нам сподіватися? Та за нас дане питання ніхто вирішувати не стане.
 Відчуваючи, що статтю треба закінчувати, а  головне ще не сказане. І, можливо, що восени у нас будуть вибори. Отримаємо в руки бюлетень і поставимо галочку яка визначить новоявленого поводиря для нашого майбутнього життя. І не  дай Боже, щоб там стояло прізвище – Кривенко. Цього узурпатора влади, з численними грамотами, місцевого самоврядування ми не повинні привести до «царювання» в Зачепилівці. Я такого  гріха на свою душу брати не збираюся. Його благодаті я скуштував в повній мірі і при потребі до цього питання ми ще  повернемося. У нас ще не відійшли зашпори від керування Кобильською, Репринцевим, Біликом, Бєжановим і деякими іншими «аматорами». То невже ми ніколи по-людськи жити не навчимося?  Ці земельні «наперсточники» практично ніде не звітували про використання земельних ресурсів в районі, про рівень тарифів на воду і водовідведення, про тарифи в Зачепилівському домоуправлінні.  Їм взагалі не є відомим саме поняття таке як громадське слухання. В цих питаннях криється їх злочинна корупційна діяльність яку можна зламати тільки ідучи шляхом децентралізації і передачі прав по контролю за цим шахрайством в руки громадськості. Отже давайте і ми задамо собі питання: а чи готові ми брати на себе таку відповідальність? І все тоді стане на свої місця.  В людей чомусь все це працює.
Що ж торкається долі самих сільських рад, то  це питання не є сьогодні першочерговим і воно практично не обговорюється. Роль їх в державі уже принижена, а серед голів селищних рад дійсних лідерів не так уже й багато. Та щось придумають. Вони часто-густо для свого існування не здатні зібрати належні їм податки на своїй території. То як їм братися за цілий район.
І останнє. Ніколи від скромності не помре наш селищний голова Кривенко. У своєму виступі все те, що зроблено за останній час в селищі, він записав в свої заслуги і слово «Реверс» з його вуст не прозвучало жодного разу. А люди знають хто чого вартий. Вам про це райгазета ніколи не напише.. Отакий наглий цей чоловік,  мітла зачепилівська, вихованець славного комсомолу, шахрай першої гільдії районного рівня. Він і Глянь Л.Д. – це два головних могильщика місцевого самоврядування, які своєю працею , по суті , знищують район і уже привели нас в нікуди. Я сподіваюся, що люди здатні, при бажанні, розібратися і дати вірну оцінку всім по їх заслугах. На ці питання шукайте відповідь в районній газеті «Горизонти Зачепилівщини» і буде Вам щастя.
 
 
Редактор – Віктор Марголін, 18.04.2017 р.