Для декого керівний час проходить далеко не даром.

07.04.2014 23:42

Для декого керівний час проходить далеко не даром.

 

Можна жить, а можна існувати,
Можна думать – можна повторять.
Та не можуть душу зігрівати
Ті, що не палають, не горять!
  Василь Симоненко

 

Зараз  я пригадав моє навчання у восьмирічній школі. Тоді один із моїх однокласників  проживав від школи приблизно кілометрів за 5-6.  його шлях до домівки щодня пролягав через так називаємий «колгоспний двір»  - тракторна бригада, колгоспна ферма, кузня, плотня і т. д. Цей школярик мав таку звичку, за інформацією місцевого бригадира, - ніколи не піде додому з порожніми руками, хоч якусь палку, але він повинен принести додому. Така була вдача в цього хазяйського хлопця.

Все це мені пригадалось, очевидно, не випадково. Справа в тому, що історія часто повторюється. Навіть пам’ятаю коли мені було 5-7 років то бабуся часто повторювала фразу: « А старина обов’язково  повернеться і люди почнуть вірити в Бога». Хто сьогодні може це заперечити? А було це більше 60 років тому.

А вже те, що відбувається на наших очах і пригадувати не потрібно. Непогане було в районі господарство «Заповіт Леніна» та продали  «без молотка». Про відкритість цієї таємної процедури і мови не йде. Без згоди голови РДА таку аферу здійснити практично неможливо. А скільки господарств і підприємств чомусь знялися з обліку в нашому районі. Ви думаєте  що без згоди голови РДА це можливо?  А коли хтось надумає ще перейменувати районну газету, наприклад, «Зачепилівська стайня», то без голови це хіба можливо? А погляньте на нашу чудову річку, яка прочищена на радість людям за приблизно 700 тис. грн.  В РДА говорили, що це тільки перша черга задуманого добра для людей. А згадайте скільки і як проводила вибори ота «залізна леді» ламаючи мізки людські заради щастя регіоналів. Добре що є безхребетні, їх останнім часом бидлом називають.

А хіба можна не згадати величну, на 5 млн. грн., реконструкцію Зачепилівського водоканалу. Це було щось схоже на будівництво Великої китайської стіни. А хіба можна було  пані Ліді свого рідного чоловіка залишити без куска рідної української землі, не помирати ж з голоду на цій державній службі родині Кобильських. То нехай ті люди паряться зі своїми сертифікатами, а ми ж еліта. Такі думки, очевидно, проскакували ненароком у тітки – владичиці земляної. А скільки хатинок і квартир має пані- так цього ніхто достеменно в Зачепилівці не знає. Після кожних виборів з’являється нова квартира, або машина, як мінімум.

А як зуміла ця скромна жінка заманити «під себе» правоохоронні органи. Клюнули на наживку , падлюки. Чи не разом ліс пиляли? Тільки її великий розум дійшов до тями що в Зачепилівці мусоропереробний завод не так уже й потрібний, що на ньому вкрадеш? Нас влаштовує мусорник на березі почищеної річки з чудовим європейським пляжем.

Жоден із колишніх голів РДА, а їх тут перебуло чимало, своїм умом не змогли дійти до такої думки, як спасіння лісу поблизу села Руновщина. Ця відверта крадіжка лісу в держави і  народу України перевершила всі разом узяті афери місцевої влади за останні десятиліття. Такий клад без допомоги прокурора підняти було б справою неможливою. На цьому питанні слід зупинитися більш предметно. Будемо читати не твір, а конкретні документи:

 

До Зачепилівського РВ ГУМВС України

                               в Харківській області

 

Заява про скоєний злочин.

 

Всім відомий факт випилювання лісу на площі майже 3 га поблизу села Руновщина Зачепилівського району. Дане питання вже розглядалося в районному відділі міліції, рай прокуратурі та суді. Та, нажаль, під час цих розглядів головна увага була приділена ролі в цій справі лісорубів, тобто виконавців, а роль замовників залишалася в тіні.

Сьогодні я впевнено інформую про суть скоєного злочину  замовниками по справі, а саме, Кобильською Лідією Дмитрівною - головою Зачепилівської РДА та колишнім її першим заст. Глянем Леонідом Даниловичем. Саме ці люди, являючись державними службовцями, при виконанні своїх службових обов’язків допустили перевищення службових повноважень, що і є злочином. В даному випадку, наскільки мені відомо, ними писалися листи, звернення, давалися вказівки, складалися акти де стоять їх підписи. Це підтверджує той факт, що вказані особи є організаторами знищення лісу. Та всім відомо, що державні службовці в такий спосіб не мають законних підстав для втручання в справи  суб’єктів господарської діяльності. Цей процес, тим більше, є порушенням чинного законодавства в зв’язку з тим, що чоловік Кобильської Л.Д. брав участь в процесі організації пиляння лісу як господарник. Тому все це дійство  виглядає, здебільшого, як сімейний підряд зі значною економічною, матеріальною  злочинною зацікавленістю самої Кобильської Л.Д., яка знаходиться на державній службі.

Маючи переконання в наявності саме злочинних дій з боку керівників району я  письмово звернувся до прокурора Харківської області з проханням перевірити законність розпилювання лісоматеріалів на території селища під «кришуванням» представників місцевої влади. В обласній прокуратурі доручили провести перевірку моєї заяви екологічній інспекції області. Їх відповідь на мою адресу від 22.07 2013 р. я додаю до заяви. Наглядно видно, що з моєї заяви там просто посміялися. Тому можна стверджувати що і в облпрокуратурі безвідповідально віднеслися до перевірки питань на які я вказував в заяві. Отже, ці питання не зникли і підлягають перевірці в ході досудового слідства.

22.04.2013 року мною до районного відділу міліції була направлена заява в якій викладено 19 питань. Всі вони торкаються необхідності перевірки законності вирубки лісу. Нажаль, в Зачепилівських міліціонерів не хватило ні сміливості, ні професіоналізму щоб перевірити бодай одне питання. Вони переадресували мою заяву голові Зачепилівської РДА Кобильській Л.Д. Закон України «Про звернення громадян» забороняє направлення таких питань відповідальним працівникам, які винні в виникненні таких питань. До речі, тільки 13.11.2013 року я отримав відповідь лише на декілька питань за підписом першого заст. голови РДА Борішка В.А., які ставив в своїй заяві. Копію відповіді надаю. При цьому слід зауважити, що голова РДА Кобильська Л.Д., по суті, проігнорувала навіть Подання про усунення порушень вимог Закону України «Про звернення громадян» за підписом прокурора району від 24.07.2013 року. Так я отримав відповідь в середині листопада на листа, якого писав в квітні ц. р. Копію відповіді з РДА, яку так і не спромоглася підписати Кобильська Л.Д., я додаю до заяви. Як бачимо, більшість моїх питань чомусь випали з поля зору керівників РДА. Очевидним є те, що в них є що приховувати від свого народу. В той же час їх доручення про необхідність видати лісорубний квиток саме ФОП Кравченку виглядає як кощунство над правом багатьох мешканців Зачепилівського району. В цьому і є певний склад злочину так як ніякого конкурсу на цю працю ніхто і не збирався оголошувати. Відповідь не дає пояснення чому до бюджету Малоорчицької сільської ради  лісорубами заплачено тільки 5 тис. грн., а не 7300 грн., як передбачалось спочатку. Я би хотів дізнатися також про те, як Глянь Л.Д. рахував дерева в лісі, що нарахував тільки 16 ділових дерев. Начальник управління сільського господарства також підписував такого акта, а пояснити яку ж деревину в лісі можна назвати діловою так і не зміг. Ось так Кобильська Л.Д. організовувала «продажу» лісу зі своїми вірними  помічниками. В ці «факти» навряд чи повірить навіть людина, яка ніколи і в лісі не була. Все ніби відбувалось як у казці де говорили – рубайся дерево криве й криве…

 28.10.2013 року я звернувся з заявою до прокурора району з проханням створити комісію для перевірки спиляного лісу по пеньках для визначення кількості ділових дерев на тій площі. Така моя пропозиція викликала аж занадто бурну, негативну реакцію прокурора. В цій історії все свідчить про те, що прокурор району Медяник О.А. весь процес пиляння лісу кришував від початку і до кінця, а можливо і мав від цього неабиякий економічний зиск. На даний час відповіді на свою заяву я не отримував. Копію заяви надаю.

Підсумовуючи викладене, я вважаю за необхідне звернути увагу слідчого, який буде розглядати справу, на  обов’язковий розгляд наступних питань:

- чому заплачено за користування лісовими насадженнями не 7300 грн., а тільки 5 тис. грн.

- чому ліс не був посаджений в визначений документами  термін;

- чому саме голова РДА визначає  кому слід видати лісорубний квиток і чи має вона на це право;

- чому слідство раніше не виявило жодних порушень з боку голови РДА;

- уточнити яку деревину слід вважати діловою;

- вияснити на який термін кому і коли видавались лісорубні квитки для роботи в Зачепилівському районі, взяти ксерокопії цих квитків;

- чи були законні підстави для пиляння лісу в травні цього року;

- чому дрова не продавалися мешканцям району і навіть у тих селах де немає природного газу;

- чому своєчасно не була надана відповідь з РДА;

- хто виростив саджанці для посадки молодого лісу і хто реально садив ліс, за чий рахунок;

- чому такими низькими виявилися ціни на лісосировину, які взагалі не відповідають жодним вимогам ринку;

- перевірити законність розпилювання лісу, наявність дозвільних документів, оформлення робітників на роботу, виплата заробітної плати і т. д.

Жодний, із приведених мною фактів, не викликає сумніву в тому, що голова РДА Кобильська Л.Д. використала своє службове становище в корисних цілях, незаконно збагатилася, втягнула в цю аферу своїх підлеглих і цим самим скомпрометувала  всю державну владу в країні принижуючи свій народ.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2,7 КПК України прошу:

1.     Зареєструвати мою заяву та внести її до Єдиного  реєстру досудових розслідувань.

2.     Провести перевірку поставлених мною питань. Особливу увагу приділити правовій стороні участі керівників району, як державних службовців, в організації знищення лісу.

3.     Взяти до уваги матеріали попередньої перевірки.

4.     На час розгляду даної заяви вважаю за необхідне з метою досягнення бодай найменшої об’єктивності відсторонити від виконання службових обов’язків голову Зачепилівської РДА Кобильську Л.Д. та прокурора району Медяника О.А. З цим питанням слідчому слід звернутися до суду.

5.     Як громадянин  України я ставлю питання про визнання мене потерпілим по справі.

 

Додатки:

- лист екологічної інспекції від 22.07.2013 року;

- заява до міліції від 22.04.2013 року;

- відповідь з РДА від 13.11.2013 року

- заява прокурору району від 28.10.2013 року.

 

 

14.11.2013 року                        __________________  Марголін В.Н.

 

Це далеко не все де розкривався злочинний  «державотворчий» талант керуючої регіанальської  пані. Слід згадати закриття шкіл, занепад районної лікарні, нищенські зарплати державних службовців і на цьому фоні яскраві феєрверки. Таки щось та думає влада про свій народ. Як мені розповідали, пані таки давала одному підданому 3 тис. грн.. щоб на мене завів справу в суді.

А якими героїчними потугами розпочиналась кар’єра пані. Згадаймо воістину «відбудову» села Скалонівка. Пройшли роки, а любо і зараз подивитись на творіння отих білих ручок і ясного розуму перед виборами. Щось таки із того таланту та є. Якщо ще трохи покерує, то ми з вами забудемо що таке є домоуправління, наведе тітка лад і в водоканалі. Та хіба тільки тут. Про вимираючі села гріх забувати, там також є живі люди про яких нинішня влада думає і вдень, і вночі.

І не дай Бог де дінеться, то сліз наших буде чимало. Я з травня місяця чекав її відповідь  по лісним справам та тільки в середині листопада діждався і  то тільки за підписом першого її заступника. Тепер без її автографа буду вік доживати.  Сумно буде в районі без такого яскравого партійного поводиря. А хто нас іще, крім «тітки», виведе з цього лісу. Більш хищного, жадного і ненажерливого звіра на нашу шию знайти буде нелегко. На свій захист Кобильська почергово з Глянем пишуть листи до рай прокурора про необхідність до Марголіна застосувати міри прокурорського реагування, бо він займається антиконституційною діяльністю. Ось така убогість їхньої думки. А я все шукаю хто нашу газету угробив, кому вона мішала.

Не пожалкували грошенят  наші кормчі для хакерів, які зламали сайт «Зачепилівської правди». Вони у нас поїзд до Харкова забрали, а сайт для них – це дрібниця. А з усіх трибун розповідають про добро людям, яке вони приносять. То, можливо, люди все ж отямляться і зроблять правильний вибір.

На даний час, користуючись змістом сайту Президента України, можна сказати про те, що ми нібито здихалися цієї воровки. Та скільки ж можна?

 

Редактор «Зачепилівської правди» - Віктор Марголін, журналіст ВО «Свобода», 27.12.2013 року.