Хоча б дали можливість на кусок хліба заробити.

28.08.2014 10:20

Хоча  б дали можливість на кусок хліба заробити.

 

Якось під судом один чоловік запитав мене чому мене так не любить Кобильський? Я йому відповів, що я є людина природної орієнтації і тому любити мене зовсім не обов'язково і тим більше пану Кобильському. Та справа є набагато серйознішою, ніж це може здаватися на перший погляд. Особисто я не є таким уже кровожадним чоловіком, а тому тієї слави, яку отримали Кобильські в Зачепилівці, я би і ворогу не бажав. Все це є осколки бандитської регіональської сволоти, які привели нашу країну до відкритої війни, пограбувавши її до нитки. Втративши всякий розум і честь ці люди замісто того щоб привселюдно каятися вдень і вночі за свої неблаговидні поступки виношують мрії про повернення до влади, до посад, до трибуни і т. д. Вони навіть не уявляють які прокльони посилають їм услід всі ті хто їх знає і не знає. Тому їх награбоване багатство ніколи їм не принесе щастя в родину. Люди надовго запам'ятали їх подвиги на полі брані за особисте безконтрольне збагачення за рахунок сільських трудових рук. А тому ніяке прощення їм не світить. Занадто багато гріхів набрались, як сучка бліх.

В Інтернеті з'явилася стаття про діяльність Кобильських у районі. Можливо, не всі читачі "Зачепилівської правди" мали змогу читати цю розповідь. Вона ніби показує досягнення Кобильських, а насправді це пограбування мешканців Руновщини в першу чергу. Отже, давайте почитаємо.

 

Исповедь рейдера. Пролог

17.08.2014

 

 Здравствуйте! Зовут меня Александр Алексеевич. Родился я 5 августа 1953 года в маленьком и неприметном на карте Украины селе под названием Юнаковка на Сумщине. Детство и отрочество мое не отличалось практически ничем от юных лет сверстников – школа, пионерские годы, комсомол, зимой – санки и игра в снежки, летом – рыбалка и лузганье семок с пацанами и девчонками. Ну, а может и не было ничего такого, я уж не помню точно – много лет прошло. Суть не в этом.  По прошествии определенного времени, закончив институт, и поработав в разных местах, на разных должностях и в разных уголках нашей некогда необъятной родины (о своем славном трудовом пути я расскажу более подробно в следующей статье), в 2000 году я занял почетную должность председателя ООО «Руновщина» Зачепиловского района Харьковской области. 

Работая в этом хозяйстве, я, как и каждый уважающий себя хозяин, Аграрий с большой буквы «А», выращивал зерновые и технические культуры. На балансе моего хозяйства находился крупный рогатый скот численностью около 600 голов, из них – 110 голов коров молочного направления. Кроме того, в свинарниках умильно хрюкали порядка трехсот розовых упитанных свинок.

В начале моей бурной аграрной деятельности «Руновщина» по урожайности зерновых и прочих культур стабильно занимала места в первой пятерке среди хозяйств Зачепиловского района. А потом что-то случилось.  Урожайность из года в год начала падать, и, в конце концов, опустилась на порядок ниже среднерайонных показателей. Злые языки поговаривали, что виной этому – моя, якобы, жадность, но это, конечно же враки.

В животноводстве тоже стали происходить какие-то непонятно-загадочные вещи – не иначе, как злая бабка нашептала, или позавидовал кто-то. Если раньше надои молока были в пределах среднего уровня (по району), а выручка за реализованное молоко являлась основным доходом хозяйства (за эти деньги селяне получали зарплату в долгие зимние месяцы, даже налоги в государственную казну платились полностью и в срок), то со временем все поголовье скота было пущено под нож.

Некоторые нехорошие односельчане поговаривают, что все эти «негаразды» начались после того, как моя супруга (о ней я расскажу более подробно несколько позже) заняла высокую должность главы районной администрации. Но вы ведь сами понимаете, что недостойного человека на такой пост не назначат, тем более, если этот человек (моя жена, в смысле) параллельно занимала пост главы районной организации всенародно любимой в те годы Партии регионов.

Еще одной клеветой в адрес нашего семейства можно назвать тот вопиющий факт, что на мясокомбинат вывозились глубоко стельные коровы, которые рожали телят на мчащихся по направлению к мясокомбинату автомобилях. Вроде не могли потерпеть немного, и отелиться, доехав к своему последнему пристанищу!

Дальше – больше. Летний лагерь, в котором радовались солнцу, аппетитно хрустели сеном и с удовольствием доились коровы, был зачем-то разобран. Часть металла была порезана на металлолом, хорошие железяки вывезены в Харьков (якобы для строительства гаражей моим сыновьям).

Для людей, для села ничего не было построено (вы, конечно же, понимаете, что это неправда – это сами люди так почему-то думают).

Но от фактов никуда не скрыться: никто не сможет отрицать то, что лишь благодаря моим титаническим усилиям была произведена капитальная реконструкция свинарников. Хотя завистники опять прошипят из-за угла: да, реконструкцию сделал. Но лишь затем, чтобы украсть качественные стройматериалы (путем их списания), а затем вывезти их в Харьков и построить, а также отремонтировать дома моим сыновьям.

Но что с них взять, с завистников этих. Сами сравните: свинарник и дом для любимых отпрысков. Так что, ерунда все это и очередные наговоры.

Если вы попадете к нам в село, то рискуете нарваться на доморощенных экологов, которые гневно расскажут, что я (вроде бы) выпилил лесопосадки, фруктовые плодоносящие сады, дрова пережег на уголь, а сам продал этот уголь в Польшу за вечнозеленые американские доллары. Но это уже совсем на голову не лезет, согласитесь. Они бы еще рассказали, что я обманным путем захватывал земельные паи, а такие слухи упорно ходят по родному краю.

А как все было на самом деле – почему пошла по Зачепиловщине худая молва обо мне, в принципе, честном и справедливом человеке, вы сможете узнать в следующем материале. Да, совсем запамятовал – не полностью представился, когда здоровался с вами, дорогие читатели. Кобыльский моя фамилия. А. А. Кобыльский. Для близких друзей – «Старый». Запомнили? Тогда до скорой встречи!

 

Автор: Любимченко Юлия

 

 

Нещодавно пан Кобильський зустрів мене на вулиці та й говорить:"Ви б написали в Інтернет як воно насправді все відбувалось". Звернення до мене було таким ніби я працюю в нього прес-секретарем, як мінімум. Моя йому відповідь була такою:" Кому ж як не тобі достовірно відомо що там відбувалось. Бери і пиши". Ось такі пироги. Крім цього варто добавити, що коли пан Кобильський пиляв садки, лісополоси, приймав участь в знищенні соснового лісу, хапав земельку, підробляв протоколи загальних зборів ТОВ "Руновщина" і т. д. , то тоді він до мене не звертався ні за чим. А тепер я йому став потрібний. Він на свої  "колеса" набрав стільки гріхів, що йому вже жодна церква не допоможе. Може про ті гріхи пані Ліді нічого не відомо?

Звичайно, що можна багато чого коментувати по цій статті. Та редакція газети має текст ще одного документа про який слід пам'ятати моїм землякам. Це рішення Зачепилівського районного суду де розглядалось питання про повернення пана Кобильського на посаду керівника сільськогосподарського підприємства в селі Руновщина. Справу передали на Київ. Пересидів чоловік тривожні часи десь там далеко і вирішив що його в селі ждуть не дождуться. Ой, як він помиляється. Та, "привыкли руки к топору". Скільки ще можна напрацювати на свій банківський рахунок, а портфель забрали. Нехай суд розсудить наскільки це було зроблено в законний спосіб. І пішов "старий" оббивати пороги в суді. Тут і я не витримав, взяв гріх на душу. Скажу так. Сашко, якщо навіть суд тебе поновить на роботі, то тебе на ту сторону річки, де розташовується село Руновщина, допускати не можна. Там треба збудувати блокпост по охороні спокою в селі. А ти продовжуй відновлювати свої права. Коли цим самим займався я, то Кобильські з Глянем Л.Д. вважали що таким чином я займаюся антиконституційною діяльністю. Подивимося що вийде із твого роя. Я так думаю, що ти тут, Сашко, меду їсти не будеш. Скаргу писатимеш Януковичу. Та забігати дуже наперед не варто, так як слово за судом. І не за Зачепилівським, а Київським. Я тільки не можу зрозуміти чому ти голову морочиш тут в Зачепилівці, а потім просиш передати діло до Києва. Ти думаєш що тебе там менше знають, чи як? Я, наприклад, хотів би тобі задати питання чому Руновщинське господарство виявилося зареєстрованим у Рівненській області, а "Імпульс" в Полтаві?  Що це була за афера твоя з Лідою і що вона принесла у твій кошельок? Це була така прозорість влади в стилі Кобильських, чи що? Сашко. Ой, плаче за тобою Холодна Гора. Та сидів би ти як миша під віником, а ти на роги лізеш. Ти думаєш що люди забули як ти  з Дорошенком "каруселі" водив по району під час виборів і таким "чесним" шляхом здобував з Лідою перемогу регіональських пройдисвітів. Тепер мені є зрозумілим чому люди вінки з кладовищ несуть під двори. Саме такою є подяка вам від людей. А іншого ви і не заслуговуєте.

Поряд з цим я хотів би щоб мене вірно зрозуміли. Все це я пишу не від заздрощів, стосовно твоїх нахапаних коштів, Сашко. Є цінності  в світі і більш високі. Я би так не зміг знехтувати повагою своїх односельців, хоч ти і з машини майже не вилазиш. Набагато приємніше жити вільно, ходити по вулиці, здороватися з людьми які тебе поважають і ти їх. Та не варто тобі все це розповідати. Ти вже втратив людську гідність, продався зеленому долару. У мене була можливість познайомитися з деякими документами, рішеннями судів, які викривають всю злодійську суть сімї Кобильських. Я не зустрів жодного судового документа який би свідчив що ти виграв суд.  Щоб мені читачі повірили в це я вимушений звернутися до текстів цих рішень. Ось окремі цитати:

 

"Рішення загальних зборів учасників ТОВ «РУНОВЩИНА» від 02.07.2013 та від 23.09.2013, що виготовлені Кобильськими за фіктивними протоколами, були визнані незаконними на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2013 року, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.02.2014 року, постанови Вищого Господарського суду України від 27.05.2014 року, які на тепер набрали законної сили. Вказані обставини та факти говорять про наявність в діях Кобильського О.О., 1 ст. 358 Кримінального кодексу України –підроблення офіційного документу."

 

"Так, на підприємстві було встановлено, що Кобильським Олександром Олексійовичем 30.11.2007 р. та 18.01.2008 в приміщенні ТОВ «Руновщина» було здійснено купівлю майнових паїв у громадян за кошти ТОВ «Руновщина», хоча переоформлено все було особисто на Кобильського О. О. Про це повідомили громадяни, які здійснили йому продаж своїх майнових паїв, зокрема: Кизима Дмитро Петрович, Сушко Костянтин Григорович, Нікуліна Тетяна Іванівна, Нікулін Валерій Миколайович, Осколкова Раїса Петрівна, Дербичов Петро Андрійович, Дербичова Любов Олексіївна, Доценко Володимир Тимофійович та інші.

Вказані особи пояснили що кошти за свої майнові паї, які переоформлювались особисто на Кобильського О. О., отримували в меншому розмірі в касі ТОВ «РУНОВЩИНА». Угоди були оформлені відповідними договорами купівлі-продажу майнових паїв, що були посвідчені приватним нотаріусом Зачепилівського районного нотаріального округу Харківської області Тютькіною А. І. Таким чином, Кобильський О. О., зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно заволодів майном ТОВ «РУНОВЩИНА» у значному розмірі, у зв’язку з чим його має бути притягнуто до кримінальної відповідальності."

 

"Крім того, з огляду на ціну поставки, яка вказана в договорі, вбачається факт її значного заниження, що може свідчити про існування домовленості між особами, які підписали вказаний договір, про незаконне привласнення та розтрату майна, належного ТОВ «Руновщина». Так, в договорі зазначено ціну за 1 т озимої пшениці 3-го класу із вологістю 7 % на рівні 916,00 грн., хоча на сьогоднішній день 1 т озимої пшениці 3-го класу відпускається за ціною не нижче 2 200,00 грн. "

 

"На підставі наказу №39-к від 26.07.2013 р. ТОВ "Руновщина" за підписом Кобильського Олександра Олексійовича, перебуваючи на посаді заступника директора Товариства без проведення загальних  зборів учасників ТОВ "Руновщина" Кобильський О.О. самостійно призначив себе директором ТОВ "Руновщина". (З рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2013 р.)

 

"Таким  чином визнання будь-яких документів виданих від імені ТОВ "Руновщина" за підписом Кобильського Олександра Олексійовича з 26.07.2013р. є недійсними."

 

Цих данних достатньо для того щоб зробити висновок про мету твого перебування, Сашко, в Руновщині. І все це під керівництвом вашого партійного лідера від регіаналів - Кобильської Ліди Дмитрівни. Ти її знаєш?  І ніяких сумнівів немає. При цьому я хотів би задати одне питання. Чому такі прахвости до сих пір тиняються на свободі. Вони все робили для того, щоб утоптати в грязь усі людські цінності,  які тисячоліттями виховувалися в суспільстві. Вони взагалі втратили право називатися людьми. І про це повинні знати всі. Така задача газети. Це ж треба було дійти до такого маразму, щоб самому себе призначити директором підприємства і роби що захочеш. Ось що є таке - безконтрольна регіональська влада. Про це слід писати, так як в районі після революції гідності  ще нічого не змінилося.

Сашко. Кумедно в тебе виходить. Тебе гонять у двері, а ти у вікно лізеш. Втратив совість і хочеш щоб я тебе захищав. Так не буває. Твої справи вже розглядалися в Березнівському районі Рівненської області, в Рівненському апеляційному суді, в Червонозаводському районному суді м. Харкова, в Зачепилівському районному суді, в Харківському Господарському суді, в Києві і т. д.  І де ти виграв суд? Оце тобі як вирок  судової реформи від Януковича. Що створили те й маєте. Тебе відлучили від корита, забрали "цицьку". Своїм непосильним трудом ти створював домашню фінансову фортецю, а тут судам кінця не має. Люди косять кукурудзу та пшеницю, а тобі корінці достаються. Обідно, я розумію. То може ти зрозумієш як сьогодні живуть мільйони громадян України після  того як ви привели країну до війни. Ось тому і зараз до правоохоронних органів поступають заяви про вчинені тобою кримінальні правопорушення. Краще б ти узяв та купив БТР для української армії. Що , не додумався, чи грошей немає? Та полопаєтеся від смальцю і ніхто добрим словом не згадає.

 

Редактор - Віктор Марголін, 28.08.2014 р.

 

 

Тема: Хоча б дали можливість на кусок хліба заробити.

Про Добкіна

Редактор | 10.09.2014

Прийняте рішення прокуратурою жодним чином не додасть авторитету пану Добкіну, якого ми всі добре знаємо.

З якої новини почати?

Пересічний громадянин | 06.09.2014

Свідомий патріот Марголін, яке твоє відношення до АТО і так називаємого перемир"я?

Re: З якої новини почати?

Редактор | 06.09.2014

Шановний пересічний громадянин. Ви своїм запитанням відразу ж і відповідь надали самі собі, якій я не заперечую. Невже так слабо серйозно сформулювати питання?

Re: Re: З якої новини почати?

читатель | 06.09.2014

как "красиво" ушел от ответа...

З якої новини почати?

Torpeda | 02.09.2014

А где поддонок Леха Хохлюк, проиграл в Киеве в карты 50 000 долларов и слинял, остальных людей кинул, думает, что не придется отдавать. Как бы не так.

Хохлюк тебя падлюку найдем и кастрируем. Готовь бабло. Сегодня ты уже должен с процентами 250 тысяч долларов. Помни, ссуко все равно вернешь и яйца свои отдашь в придачу.

И вообще, чего ты гад до сих пор не на фронте. Дезертир херов. Хотя защитник с тебя как с гамна пуля.

Хрестопродавці в судах продовжують "керувати балом".

грек | 02.09.2014

Мафия непобедима. После Майдана Бойко писал заявление об уходе. Но люстрация не кастрация- сейчас деребанит район по черному. Кому война — а кому мать родна.

З якої новини почати?

свобода | 31.08.2014

Де ? Де?
в глибокій ж....

Re: З якої новини почати?

Редактор | 01.09.2014

Прошу не задавати безтолкових питань.

Re: Re: З якої новини почати?

Редактору | 01.09.2014

А ти дай толкову відповідь!

З якої новини почати?

Марголину! | 31.08.2014

И где ж твоя "Свобода"???????????????????????????????7

1 | 2 >>

додати новий внесок