Поговоримо про річницю.

09.12.2017 22:59

Поговоримо про річницю.

 

Шановні читачі. У мене появилося бажання поговорити з вами про один із «ювілеїв» в моєму невеселому житті. Радіти чи плакати – і сам не пойму. Та нинішня влада найчастіше дає привід щоб свято було зі сльозами на очах. Зараз у мене не виключення. У моїх планах не має того щоб вам жалітися, закликати вийти на мітинг, покричати і т. д. Хоча розумію, що кричати пора, так як по іншому ми завжди будемо в статусі бидла. Правда, є у нас люди які присосалися, пристосувалися і їх таке життя повністю задовольняє. Влада знає кому і як треба заплатити щоб повністю не втратити свій імідж. Ця тема досить складна, а в мене сьогодні свято…

Сьогодні минає рівно рік як  правоохоронці славного козацького міста Краснограда з метою забезпечення Зачепилівському судді-шакалу безпечне життя відкрили проти мене карну справу. Через місяць провели обшук в квартирі, арештували комп’ютерну техніку і залягли. Потім вирішили підсунути мені угроблений ноутбук. Тут уже і слово «шакал» важко примінити. Все набагато складніше. Мене це обурює. Мене злочинцем ніхто ще не визнав. Чому Красноградські «ішаки»  дозволяють собі такі вольності, чому вони ні за що не відповідають? Вони створюють імідж країні, вони впливають на суспільні настрої, вони отруюють життя рядовим громадянам і т. д. І в цій ситуації Красноградський прокурор Говоруха ніякого порушення з боку поліцаїв не бачить. А прокурор області і на скаргу відповідати не поспішає, мою заяву передав у внутрішню безпеку до Харкова. Про Авакова , Порошенка, Луценка мені і згадувати противно. Якось одна розумна людина сказала: «Влада не має права бути смішною». І це правда. Але маємо те що маємо.

Шановні читачі. Я надаю можливість вам ознайомитися з моєю скаргою до Красноградського суду:

До Красноградського районного суду

Харківської області

 

                                  Заявник:  Марголін Віктор Наумович –

проживаючий в смт. Зачепилівка

С К А Р Г А

у відповідності до вимог статті   303 ч. 1 КПК України.

 

Абсолютно безпідставно, як я вважаю, проти мене 9.12.2016 р. була відкрита карна справа нібито за неповагу до судді Огієнка. Але ж це не звільняє проходимця Огієнка так само поважати і мене як громадянина України. І хто кому більше «насолив» - це ще питання. Але через його злочинне рішення я не отримую належну мені пенсію. І це не є єдиним доказом його безвідповідальної, злочинної судової практики. Та, нажаль, жодна інстанція в цій країні не здатна і не бажає розбиратися в деталях штучного скандалу так називаємого судді Огієнка.

Після цього «недоколихана» слідча звернулася до вашого суду і суддя Рибальченко, яка виявилася нічуть не розумнішою, без моєї участі, без наявності належних підстав надає 18.01.2017 р. дозвіл на обшук і арешт моєї комп’ютерної техніки. В результаті була паралізована робота редакції Інтернет газети, що являється злочином проти журналіста, проти газети, проти читачів проти свободи слова, яке гарантує нам Конституція України.

Але пройшло вже більше 9 місяців від дня арешту та техніка залишається не повернутою власнику. Найбільше мене обижає той факт, що Красноградські «шакали» забрали мій подарок моїй єдиній внучці і  зовсім недавно Субочева намагалася спихнути поламаний ноутбук мені з допомогою начальника Зачепилівської поліції Каратаєва С.І.  Кращого свідка мені не знайти. Як все відбувалося я описав в заяві  до прокуратури Краснограда, яку я долучаю до скарги. В заяві до прокурора Говорухи я поставив вимогу про відкриття карної справи пов’язаної з фактом пошкодження комп’ютерної техніки згідно ст. 388 і ст. 171 КК України. Та і передавати мої речі через посторонніх людей слідча не мала жодного права. Це також беззаконня. Невже їй можна все?

Отримавши тільки через 10 днів письмову відповідь, після численних телефонних дзвінків, прокурор повідомив мене що злочину немає. Де родився цей ідіот-прокурор я не знаю, але я впевнено стверджую про скоєний злочин слідчою Субочевою, яка привела в негодність мій ноутбук, мій подарунок внучці. Такий ноутбук мені не потрібний, нехай слідча ложить його собі під голову. Це буде стопроцентним доказом її дебільності. Мені нехай вона поверне 15 тис. грн. і тоді я зможу купити внучці справний подарунок та частково компенсувати мій матеріальний збиток пов'язаний з цією ганебною історією, яка пов’язана з наступом на свободу слова. Прокурор цей злочин намагається покрити.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 303 ч.1 КПК України прошу слідчого суддю:

1.    Скаргу прийняти до розгляду.

2.    Зобов’язати прокурора Говоруху відкрити кримінальне провадження по факту пошкодження арештованого майна згідно ст. 388 КК України та по ст. 171 – перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.

3.    Прийняти рішення про закінчення арешту мого майна.

4.    Зобов’язати слідчу компенсувати мені завдані збитки.

5.    Розгляд даної скарги довіряю тільки голові суду. Цілий ряд суддів у мене не викликають жодної довіри і я вже мав справи з їх нелюдською діяльністю.

6.    Розгляд скарги прошу провести без моєї участі так як стан мого здоров’я не кращий та і доводити щось в суді немає ніякої потреби. Я знаю в якій державі проживаю і що від вас чекати. Радує тільки те, що мені пішов 72-й рік і залишилося не так багато щоб спостерігати за творимим безладом в країні.

 

Додаток: - копія заяви про скоєний злочин від 21.11.2017 р.

                  - лист прокурора від 24.11.2017 р. який я отримав 04.12.2017 р. Тепер вони будуть доводити що лист із Краснограда до Зачепилівки ішов 10 днів. Штамп на конверті від 01.12.2017 р.

 

             Мешканець Зачепилівки  _________________  Марголін В.Н.

 

              05.12.2017 р.

Відповіді я поки не маю. Але для мене не є зрозумілим - як це у свідка робиться обшук. Ніде я такого не читав. Скоро по мені буде об’явлений розшук. Я цього не виключаю. В цій дебільній країні сподіватися на правосуддя ніяких підстав немає. Це повний безлад. І це підтверджується подіями в м. Києві. Людей довели до нищити, а тепер всілякі експерименти можна проводити над безправним людом. Ось такі наші справи. То ж і далі будемо мовчати?

 

Редактор – Віктор Марголін, 09.12.2017 р.