Про суб’єктивні підсумки Марголіна із Зачепилівки.

15.11.2017 12:46

Про суб’єктивні підсумки Марголіна із Зачепилівки.

 

Шановні читачі. Подобається мені дивитися  по телевізору «об’єктивні підсумки» у виконанні  Євгена Червоненко. Не з усим я там погоджуюся, але як він все це розповідає – мені приносить просто задоволення. Уміє чоловік це робити, має свою думку та переконання. Тому заслуговує на певну повагу. Саме з такими можна і в розвідку іти, як колись говорили.

Та в нас, в Зачепилівці, є свої питання на які ніхто не поспішає реагувати. Така вже природа наших доморощених чиновників, які іноді виглядають як відверті дармоїди і від яких користі для народу ніякої немає. Тому мені дядько генерал як то говорив, що він уже не телефонує нашим… Каже, що їх нічому вже не можна навчити. І я його розумію. Адже бабу після 60 років учити логічно мислити – це справа безнадійна. Хай би в себе на кухні керувала, а то ні. Та, легше ведмедя вивчити їздити на велосипеді, ніж доводити самі прості речі. Я прошу подумати всіх. Що торкається самих Законів, які ми повинні виконувати, то тут питань надзвичайно багато. Ми бачимо які депутати приймають їх і як вони виконуються. Але здоровий глузд ще ніхто не відміняв і Закони – це не догма. Закони повинні людям і суспільству іти на користь, а не тільки  годувати ненаситних чиновників. До усього треба ума.

Ну, я нічого не маю проти своїх сусідів, але сплачувати в 2,3,4 рази більше за них за надані послуги домоуправління я не повинен. Ніхто не має права мене насилувати це робити. А тим більше дурити. Розповідаю ще ясніше, щоб нікого не залишити за бортом. Наприклад. На вивозку побутових відходів домоуправління за рік витратило 100 тис грн. Ці кошти ми повинні розділити на 12 місяців та на кількість мешканців, які обслуговуються домоуправлінням. В результаті ми отримаємо суму коштів, які повинен сплатити кожен мешканець селища щоб не жити в навозі. Поясніть, люди добрі, в чому я не правий? Все це торкається не тільки вивозки мусора. Цю свою позицію я  вже тричі висловлював в кабінеті голови Зачепилівської РДА і зі мною ніби то погоджуються. На перший погляд і до суду немає потреби іти. Та все ж у нас продовжують «рвати гланди» через задній прохід. Так уже привикли. Люди ж мовчать. Тому всі затрати ділять не на кількість людей, а на розмір житлової площі. Тобто не бажають погодитись з тим, що мусор є результатом життєдіяльності людини, а не утворюється від житлової площі. Такі, на перший погляд, прописні речі мав би зрозуміти і  селищний голова, але голова зайнята іншими справами. Коли йому про людей думати. І виходить так, що людина в трьох або  4-х кімнатній квартирі, коли проживає одна, розраховується за багатьох. То хіба це є соціальна справедливість? А коли так продовжується десятиліттями то навіщо ми вибираємо отих «вічних» і безтолкових депутатів від яких користі – нуль. Це щоб пану Кривенку одному не сумувати?

Зовсім недавно коло мого будинку проводились збори мешканців будинку. Я вже про це писав. У своєму виступі Олександра Захаровна повідомила всім що Марголін не хоче заключати договір із домоуправлінням, що я розцінюю як відверту брехню, так як в домоуправлінні лежить моя заява про необхідність нам заключити відповідний договір. І в своєму листі від 09.11.2017 р. ця пані повідомляє мені що домоуправління готове заключити договір на загальних підставах, як для усіх мешканців квартир, так як це типовий договір затверджений Постановою уряду в 2005 році. Якраз це і є відверта дурниця тільки тому, що я маю право певні послуги з переліку замовити і лише після їх оплачувати. А насильно вимагати гроші собі на премію не треба, бо ми ще не п’яні. Але до цього треба дійти своїм розумом якби він був. На все це закривають очі в РДА і селищній раді. Усім потрібні гроші як найбільше і побистріше. Ось такі принципи господарювання сповідуються нашими кормчими. А брехати їм не привикати.

Не можу не зупинитися і на історії з лічильниками електроенергії в під’їздах наших будинків. На днях увесь світ відзначав День боротьби за енергозбереження. Щоб у цю справу внести певний вклад я пропонував біля кожних дверей в під’їзді поставити  плафони з світлодіодними лампами малої потужності. Така лампочка за місяць накручує електроенергії на одну гривню. При цьому відпадає потреба платити всім під’їздом 100 і більше грн. кожного місяця за освітлення. Цьому я беруся обучити любу обизяну.  Так ні ж. У нас спочатку знищили всі лічильники в будинках і стали ми жити як при комунізмі. Давайте аплодувати рідній партії і нинішній владі в адміністраціях і місцевому самоврядуванні. Там сьогодні, очевидно, турбуються більше про свою заробітну плату з преміями, ніж про людей дякуючи яким вони там і опинилися. То, можливо, нам усім пора розумнішати, бо коли з таким багажем ми зібралися іти, то до Європи наш шлях буде не для всіх під силу. Та щоб мені дали офіційний дозвіл на підключення до свого ж лічильника мені було запропоновано написати відповідну заяву. Я так і зробив, відповіді ще не отримав, треба місяць чекати. Це у нас називається по закону. І щоб я узяв через лічильник один кіловат енергії в місяць треба буде звертатися до Президента бо в Зачепилівці мені буде відмовлено. Тут я не можу звинувачувати якогось конкретного чиновника за такі правила, інструкції чи закони, але що ця влада створена не для людей – це є моїм глибоким переконанням.

13.11.2017 р. я зайшов  до Зачепилівського домоуправління щоб отримати проект договору між мною і домоуправлінням на виконання їх послуг. При цьому керівник цієї контори вразила мене своєю заявою стосовно того, що вже 23 числа на роботу вона не буде виходити. І все тільки дякуючи мені. Добре це чи ні – судіть самі. Але бидлом мені залишатися не дуже хочеться. Повірте. Такі ми вже добрі люди: плакали за Сталіним, плакали і за Брежнєвим і за Захаровною сльозу пустимо. З дитинства я пам’ятаю розповідь жіночки яка в тюрмі відбувала покарання тоді, як помер Сталін. Вона говорила про те, що вся зона ридала і ніхто не міг повірити що людям завтра, без Сталіна, хтось дасть їсти. Така то вже є наша історія, яка нас майже нічому не навчає. Тому відома нам бабуся продовжує всім нам ума вставляти, користуючись непідробною підтримкою свого безтолкового керівництва. Я повторюсь, але нагадаю що Т.Г. Шевченко писав:

Якби ви вчились так як треба,

То й мудрість би була своя.

Що торкається мене особисто, то я можу сказати про те, що хотілося щоб нами керували грамотні, досвідчені і просто розумні люди з якими було би приємно поговорити. Щоб ми рідше згадували вислів – маємо те, що маємо. А твердолобі нехай уже відпочивають.

Шановні читачі. Я вам розповів про справи як наші, так і домоуправління. Вони торкаються майже всіх, хоч і не є якимись стратегічними. Далі в нас є ще одна тема. Частково читачі знайомі з історією обшуку в моїй квартирі поліцаями із Краснограда. 09.12.2016 р. проти мене була заведена карна справа за неповагу до судді-ідіота Огієнка. Приїхало  шість остолопів, провели обшук, забрали комп’ютер, ноутбук, принтер, флешки, журнали. Заглядали і в погріб, присвічували і знімали на камеру вміст погреба. Ну, це були хворі люди, які втратили ум, честь і совість. А, можливо, вони про ці речі нічого і не знають. Вони нас зачепилян за людей не рахують, їм тут усе можна, їм подобається владою куражитись, це сливки поліції яка утворилася в результаті реформи. Якби я їх назвав дебілами, то це вам майже нічого не розповість. Після такого обшуку я ще неділю телефонував в Красноград і вимагав надати мені протокол обшуку. Такими своїми діями вони по суті паралізували роботу редакції «Зачепилівської правди». Згідно законодавства – це є злочин. Принтер мені віддали через пів року, а комп’ютер і ноутбук і зараз залишається в них, говорять - на експертизі. Така відповідь цих безсумнівних «шакалів» із Краснограда.

Та, незважаючи на все це, я попросив керівника місцевої поліції

заїхати в Красноград до слідчої Субачевої і забрати бодай ноутбук, який я купив для внучки. Вона то не винна ні в чому. А пройшло то вже майже 9 місяців. В суботу пан Каратаєв покликав мене до себе та ноутбук я не зміг у нього забрати так як  він підзаряжався пів дня і не зміг загрузитися. Одним словом Красноградські безмозглі падлюки угробили нову дорогу техніку, а де ви бачили щоб поліцай відповідав за свої дії. Це не та країна. Пообіцяв Каратаєв відвезти мій ноутбук назад, а зараз я не розумію чи він у нас працює чи ні. Ось таку ми маємо державу, яка побудована на корупції, на взятках, на брехні, на підлій українській душі. Пів року принтер «проходив» експертизу, дев’ять місяців ноутбуком хтось у мінтовці бавився, а про комп’ютер і мови немає. І за все це я повинен цих ублюдків поважати? Ці кровопійці показують свою ненаситну владу над дідом якому пішов 72-й рік. Чи не подонки вони?

 Ось так держава бореться зі свободою слова в країні, із кожним із вас. Скажу чесно. Я готовий був залишити всю цю боротьбу, нехай подавляться тією технікою, але зважуючи на думку конкретних  поважних людей Зачепилівки, які купили мені комп’ютер, заплатили за газету на рік вперед і попросили мене не здаватися – я попробую ще повоювати. Мене радує те, що є у нас розумні і патріотично настроєні люди які знають ціну свободі слова та людській гідності. Я вам щиро вдячний за те що ви є такі. А матюшники із коментарів – то є минулорічна пріла і гнила солома, яка і в плиту не годиться. Ті людішки і прізвища свого бояться, така їм і ціна в базарний день.

Наша поліція – це є державна банда. Хто побажає – доведіть що це не так. Бажаю успіхів. Усім цим дійством керують прокурори над якими, як коршуни чекають на падаль, сидять судді. Ось кому на Русі життя прекрасне. Сьогодні ми вже маємо нового керівника місцевої поліції, будемо надіятися…

 

15.11.2017 р.  Редактор – Віктор Марголін. Селище Зачепилівка.

Тема: Про суб’єктивні підсумки Марголіна із Зачепилівки.

Про племяша

Натаха | 24.11.2017


Вот они - РЕЙДЕРЫ ДОБКИНА
Додаток 
до постанови Центральної виборчої комісії 
від 18 жовтня 2015 року № 473

ВИБОРЧИЙ СПИСОК 
кандидатів у депутати Харківської обласної ради Регіональної організації Політичної партії "Опозиційний блок" в Харківській області у багатомандатному виборчому окрузі на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2015 року

ЗУБАРЕВ  Дмитро Васильович, 21 липня 1980 року нродження, громадянин України, освіта вища, безпартійний, тимчасово не працює, проживає в місті Дніпропетровську, закріплений за територіальним виборчим округом № 75.

Камінська Анна Анатоліївна, 22 серпня 1986 року народження, громадянка України, освіта вища, безпартійна, керуючий партнер, адвокатське об’єднання "Лещенко Камінська", проживає в місті Харкові, закріплена за територіальним виборчим округом № 73.

Что защищает харьковская полиция?
09.11.2017, 08:29
Вопрос, вынесенный в заголовок, должен иметь один ответ - закон. Но ситуация, о которой мы расскажем ниже, в очередной раз ставит под сомнение тезис о том, что полиция придерживается закона. Во всяком случае - харьковская. Причем не отдельные ее "паршивые овцы", наличие которых можно списать на "тяжелое наследие преступного режима". Речь идет о системе: за последние три года она мало изменилась, несмотря на шумные отчеты о тотальной реформе.

Итак, история эта начиналась вполне банально. Некая агрофирма с названием "Добрий господар", хозяева которой оказались не очень "добрыми", задолжала банку многомиллионную сумму. Директор этой организации, некто Юрий Ваткин, согласился с тем, что банк имеет законное право на залоговое имущество - сельскохозяйственную технику. Был подписан акт передачи имущества банку, кредитору передали техпаспорта на тракторы, сеялки и прочую технику. Банк получил во владение залоговое имущество, а предприятие, таким образом, получило возможность избавиться от долгового бремени. Вполне типичная ситуация, для должника, конечно, неприятная, но в целом вполне отвечающая букве подписанного ранее кредитного соглашения, закона и здравого смысла.

Дело оставалось за малым - банк должен был фактически завладеть техникой, т.е. вывезти ее на собственную площадку для дальнейшей продажи и погашения долга агрофирмы. Представители банка прибыли по месту дислокации техники и начали загружать ее в нанятые грузовики. Арендаторы, пользовавшиеся техникой, никаких препятствий этому не чинили, да и не могли, потому что все происходило строго в рамках закона.

А вот потом началось самое интересное. На горизонте нарисовалось целых три автомобиля с литовскими номерами, и они попытались блокировать отъезжающие с техникой грузовики. Происходящее сопровождалось словесной перепалкой, из которой стало ясно, что налетом руководит некая Каминская Анна Анатольевна - новый директор агрофирмы "Добрий господар", и эта самая Каминская с вывозом техники, уже фактически принадлежащей банку, категорически не согласна. Не согласна настолько, что даже готова физически препятствовать процессу - буквально лечь под грузовики или, по крайней мере, подставить под их колеса машины подручных.

С правовой точки зрения дело выглядело так: у банкиров попытались забрать принадлежащее им имущество.  Что делает обычный гражданин, когда его пытаются ограбить? Вызывает полицию. Законные владельцы техники, банкиры, конечно, вызвали полицию, наивно рассчитывая на то, что стражи порядка, тем более - бесповоротно реформированные, станут туда, где им полагается быть, - на сторону закона.

Но произошло невероятное. Прибывший на место следователь Первомайского отдела полиции Харьковского главка Михаил Евгеньевич Пономаренко стал на сторону грабителей. Это как если бы вызванный на грабеж наряд начал помогать злоумышленникам, надев наручники на потерпевшего.

Наручники Пономаренко ни на кого не надевал, зато угрожал применить свои властные полномочия. Поняв, что угрозы на представителей банка и судебного исполнителя не действуют, и те продолжают настаивать на своей правоте, он нашел-таки слабое звено. Им оказались водители грузовиков и залоговых тракторов, нанятые для перевозки техники. Простые жители области, не искушенные в юридических тонкостях, задача которых была перевезти груз из точки А в точку Б, под влиянием угроз целого следователя согласились заменить оговоренную точку Б на ту, которую им указал страж закона. Где в итоге оказалась эта самая точка - осталось для владельцев имущества загадкой. Так в неизвестность канули три трактора и еще 4 единицы сельскохозяйственной техники.

При этом банкиры, будучи не в силах сопротивляться пылкому полицейскому, попытались было придать всему этому хоть какую-то законность, потребовав от него протокол изъятия имущества. Но истории еще неизвестны случаи, когда грабители оставляли потерпевшему протокол изъятия похищенного, и Пономаренко не стал нарушать традицию: никаких документов, фиксирующих то, что имущество перешло из рук в руки, так и не появилось. Хотя две сеялки из забранного следователем оборудования после этого оказались во дворе... Первомайского отдела полиции. Как следователь ответил на вопрос начальника райотдела "Это что?" - загадка. Может быть, так: "Иду, смотрю - стоят себе такие все из себя ничьи. Ну я и решил - все в дом. А ну как займемся полевыми работами и пригодятся?" О реакции начальства - ниже, а пока - второй эпизод этого спектакля под названием "Новая полиция на страже закона".

Итак, через несколько дней после означенных событий, 2 ноября, банкиры вместе с судебным исполнителем, на руках у которого находилось соответствующее судебное решение,  предприняли попытку вывезти оставшуюся технику. На этот раз история фактически повторилась: опять автомобили с литовскими и на этот раз украинскими номерами попытались блокировать движение грузовиков, но те прибыли-таки к пункту назначения. Туда же прибыла госпожа Каминская с подельниками и представитель полиции. И если бы это был все тот же Пономаренко - мы бы сделали вывод о "паршивой овце" и не решились бросать тень на всю харьковскую полицию. Но на этот раз госпожу Каминскую сопровождал не просто другой следователь - Евгений Вячеславович Горлач, а следователь другого райотдела - Балаклейского.

При этом балаклейский следователь оказался несколько подкованнее своего предшественника. Нет, он не оставил протокола изъятия. Он просто сообщил, что имеет место заявление госпожи Каминской о краже у нее означенного имущества, а потому это самое имущество он изымает. Что и осуществил, отправив технику, принадлежащую банку, в неизвестном направлении. 

В общем, несмотря на следование грабительским традициям, харьковские полицейские внесли в правовую практику инновацию. Теперь любой вор может написать встречное заявление: "Не грабил я и не крал, а лишь возвращал свое, нажитое непосильным трудом и украденное лживым потерпевшим". Правда, сработает эта практика, похоже, только в Харьковской области. Во всяком случае, на территории Балаклейского и Первомайского районов - точно.

Теперь о реакции полицейского начальства. Оно получило сигналы о произволе по всем возможным каналам – в том числе  и по разрекламированным горячим линиям, и в виде заявлений. Но реакции - пока никакой.

Остается надеяться, что она все же последует, а пока - небольшая цитата, которую можно было бы вынести в эпиграф к этой истории. Арсен Аваков, министр внутренних дел, на днях написал в Facebook, комментируя, кстати, рейдерство в украинском сельском хозяйстве: "Я уже предупреждал. Для тех, кто еще не понял. Мы живем в правовом государстве, где все недоразумения, в том числе в хозяйственных отношениях, решаются в суде". Может быть, эти слова надо выбить на граните и повесить на фасадах Балаклейского и Первомайского райотделов, чтобы следователи Пономаренко и Горлач, прочтя их, задумались над тем, что хозяйственные споры надо решать не хамством и злоупотреблением служебными полномочиями, а цивилизованным законным способом?

И последний небольшой штрих. Конечно, у читателя может возникнуть вопрос: неужели госпожа Каминская настолько влиятельна, что могла просто использовать двух офицеров полиции, да еще из разных структурных подразделений? Причем эти следователи явно не опасаются за свою карьеру, а их начальство, похоже, намерено спустить дело на тормозах. Ответ на этот вопрос есть…
КАМИНСКАЯ И ПОСАЦКАЯ РАЗВОРОВАЛИ РУНОВЩИНУ. РЭСПЕКТ ТЕБЕ СВИТЛАНА МЫКОЛАЕВНА! 
Продолжение следует.

Re: про коментар
Марголину | 10.11.2017
Хватить прикидаться борцом за справедливость! Стирая коммент ты косвенно подтверждаешь, что состоишь на довольствии у Зубарева.



 

Марголин пидарас

антосику маминькому уебку | 21.11.2017

Як таке гнида може нас охранять. Морголя його кент ото і стира

просто люди

Марголину | 21.11.2017

Антосик конченый алкан,вор ,жлоб,подлый,халявщик,готов мать за бабло продать,проклятый отец двома детьми,брехун сказочник,сдаст всех при первой возможности,рогоносец,артист,выдает себя за обездоленого,призираемый чел везде где работал,его за гнилость любое общество ненавидит,он как мать реальный шлюха ищет жертву к кому-бы присосатся да нахаляву отжать побольше.Он повыгонял жен своих с детьми на улицу без копейки на своих кровных детей забил ни колья не дает,говорит хватит вам алиментов,а сам с мамой на моря за границу по два раза в год а детям болт...Мои друзья в соцсетях нашли его детей и пообщались они прокляли такого отца... А Вам уважаемый Виктор Наумович вопрос как такой человет может занимать такой высокий пост в полиции? не страшно ведь у него оружие?!

Re: просто люди

антосику маминькому уебку | 21.11.2017

Врт такие как Антосик пиздили калеку Коробку,и вещи ее антос предлагал в Богодухове.Стрелец это знал но сказать забздел понял Марголин а списали на Шеву

Re: просто люди

зача | 21.11.2017

Я пересікася з ціею людиною і сам не зрозумів як він ловко мене ошукав.Мошеннік він духе талановитий . Ражду всім остерігатися ціеї людини. він дуже опасний

гость

Зачепилянам | 20.11.2017

твари вы конченные

про зміст коментарів

Редактор | 20.11.2017

У мене немає бажання нашу газету присвячувати працівнику поліції Антосику. Я його не знаю. Якщо у вас є питання, то звертайтеся до вашої внутрішньої безпеки. Прошу вас, не пишіть про нього. Досить. Ви перетворюєте газету на місце дуелі. Читачам це не є цікавим.
Редактор.

Re: про зміст коментарів

шшшшшшшшшшшшшшш | 21.11.2017

Ця гагета цікава коментарями. тут правда про життя села

Re: Re: про зміст коментарів

Редактор | 21.11.2017

І що ж ти написав про село?

про коментарі в газеті

Редактор | 19.11.2017

Угомонись, я тебе прошу. Тебе вже почули і побачили, хто хотів. Віднеси свою туалетну писанину до районної газети, або створи свою. Це не так складно якщо є ку-ку в голові.Не принижуй себе, згадай своє прізвище і ми будемо всі знати твоє прізвище як зачепилівського Леніна і революціонера. А там , дай Бог, і рожу твою піднімуть на вільний пєдестал. Прекрасна перспектива, як для Зачепилівки. Подумай. Редактор.

1 | 2 >>

додати новий внесок