То невже це і є по честі, по совісті, по закону.

20.09.2018 11:27

То невже це і є по честі, по совісті, по закону.

 

Шановні читачі. Мене і зараз  на вулиці інколи зупиняють мої земляки і цікавляться як їм можна почитати "Зачепилівську правду". Це, як для мене, позитивний сигнал так як люди бажають читати газету. Так що я чекаю на ваші статті, адже газета - це наш спільний проект. И ми стараємось людям говорити правду і тільки правду. Я допускаю лише деякі неточності в зв'язку з нашим іноді неадекватним  законодавством. Це наш основний фундамент та опора нашого існування та гарантія довіри людей. А це є найголовнішим.  Я цим дорожу. Якщо хтось побажає висловити свою особисту думку з якогось питання, яке може зацікавити людей, то пишіть, приносьте, підписуйте і відповідайте. Такою є моя позиція як редактора.

Шановні читачі. Давайте я вам задам питання. Справа в тім, що, як всім відомо, у нас недавно працював суддя- проходимець огієнко. Це була для всіх нас якась кара Господня. За які гріхи? А він же в Харкові ще й займається викладацькою роботою. Чому він може навчити отих бідних студентів? Хтось скаже, нехай, то ж в Харкові. Але я маю свою думку і хочу з нею поділитися з читачами. Справа в тому, що як не крути, а Зачепилівка залишається без правосуддя. Коло 20-ти працівників бюджетної сфери не те що не чинять правосуддя, а грудьми стоять на нашому шляху щоб не допустити навіть думки яка може у нас з'явитися щодо паразитичного їхнього життя.  У цій справі, за своїм значенням, працівники всі різні. Всіх міряти під один шнурок ми не будемо, але деякі акценти варто розставити. Якщо говорити правду, як її розумію я, то варто сказати що в Зачепилівському суді дійсного та настоящого правосуддя майже ніколи не було. Згадаймо колишніх суддів - Ковальова, Гришина, Огієнка, нинішніх - Яценка і Бойка. Якщо у декого із них і було трохи "масла" в голові, то честі і совісті - ніколи. З 2001 року я став практично постійним відвідувачем цієї державної контори де ці проходимці заробляють досить непогану заробітну плату. Це, по суті, завжди було фінансовим проектом голови суду. Ті ж олухи збирали те, що крізь пальці проскоче. І були вдячні. Що від цього мали зачепиляни, нехай мені розкажуть. Але ж я дивлюся трохи глибше і розумію, що від цього "цирку" відчутно залежить стан справ в прокуратурі та поліції Зачепилівки. І навіть в державі.

Вибачайте читачі, але я хочу вам розповісти про події зовсім свіжі, вони досить сумні і мають кримінальний присмак. В цій "п'єсі" дійовими особами виступають працівники суду, поліції і прокуратури, які в Зачепилівці вдень і вночі турбуються за наш спокій і наше благополуччя. За цю невтомну працю держава щедро розраховується з цими роботягами нашими з вами коштами. А історія моя досить проста. Вона про наступне. Займаючись розкриттям карного злочину слідчий міліції звернувся в суд щоб той дав дозвіл на проведення обшуку і можливого арешту майна. Суд розглянув клопотання слідчого і чомусь відмовив в наданні такого дозволу. Коли я звернувся до голови суду з цим питанням то він показав це рішення слідчого судді але читати його не дозволив. Тому я оперую лише догадками. Очевидно, що слідчий не зміг переконати суддю в наявності нагального обшуку щоб розкрити злочин. Та слідчий скористався іншими недозволеними, як на мою думку, методами впливу на громадян і добився їх згоди на проведення обшуку. Я це суджу по собі. Коли до мене на квартиру завітало 6 чол. архаровців  із Краснограда з метою обшуку та арешту компютерної техніки, то я без особливих претензій запустив їх до квартири так як мені нічого було укривати і терористичною діяльністю я не займаюсь. Не дай Бог щось подібне скоїться знову, то без жертв така операція може не закінчитися. Свої права я мушу захищати сам так як на цю злочинну і корумповану до мозку кісток державу у мене надія пропала. Скоро минає два роки , а ноутбук ці паразити так поки і не повернули. Добре що хоч хватило у них ума закрити карну справу. Крім цього після моєї скарги до Генпрокурора нарешті була відкрита карна справа, а мене визнано потерпілим. На мою користь також прийняте рішення Червонозаводським районним судом міста Харків. Отже не все так просто з цими бандитами. Але в цій ситуації я часто задаю собі питання: якщо нам приходиться так жити і в такий спосіб захищати свої Конституційні права то на кой хер нам потрібний Президент і така прокуратура з судами. Задумайтеся, люди добрі. Куди ми витрачаємо свої майже останні копійки? Це є безумство.

Я відхилився від основної розповіді, хоч вони і мають спільне коріння. Отже, мінтовська команда отримала доступ до шифанера підозрюваного і два мішка кращої одежі швидко перекочувало в "власність" охоронців порядку. Коли понятий заперечив що треба скласти в двох екземплярах відповідний список забраних речей, то чоловік в формі заявив що вони в таких випадках нікому нічого не дають. Тут я дозволю собі заперечити такій діяльності слідчого і назвати це відвертою бандитською операцією, яка грубо порушує вимоги Кримінально-процесуального Кодексу України. Та, нажаль, за таке беззаконня в мінтовці ніхто не привик відповідати.

На даний час закінчується четвертий рік як підозрюваний знаходиться в Харківському СІЗО, вину свою не визнає, а прокуратура з поліцією так ніяких доказів вини хлопця в суд не надали. В зв'язку з цим  мати підозрюваного  звернулася з прохання повернути їй забрані речі. Нею був складений список забраний речей із 20 найменувань, а в ділі виявилося чомусь тільки 7 речей. Начальник слідства Стрілець на справедливе питання де речі пообіцяв купити нові речі за свої кошти. Але ж це не просто речі, а їх вважають речовими доказами. А їх давно розікрали працівники міліції чи поліції. Тепер вам зрозуміло хто нас із вами охороняє. А це вже згідно зі ст.388 КК України вже є злочином. Але наявність цього злочину довести в Зачепилівському суді чи прокуратурі - практично неможливо. Ось тому і з'явилася ця тема. Тому я дозволю собі повідомлення про скоєний злочин для прокурора повторити для читачів. Читаємо.

З А Я В А 

у відповідності до вимог ст. 214 КПК України як повідомлення про скоєний злочин.

 

Більше двох років тому я подавала позовну заяву до Зачепилівського районного суду в якій ставила питання про відповідальність колишніх працівників міліції які зробили обшук, забрали речі мого сина, які я йому купляла. Копії протоколу обшуку та арешту майна мені не залишили. Сьогодні мій син знаходиться в Харківському СІЗО, він не є осуджений, свою вину він не визнає, а сама справа знаходиться на розгляді в апеляційному суді Харківської області. В Зачепилівському районному суді розгляд моєї позовної заяви припинений до закінчення розгляду справи мого сина.

З таким рішенням суду я погодилась. Але пройшло вже більше двох років, працівники поліції не надали до суду доказів вини мого сина. За цей час я не отримала з відділу поліції  жодної забраної речі, які я купляла особисто. Крім цього я можу стверджувати той факт, що розумні строки розгляду справ давно закінчилися. При цьому всі проведені експертизи речей мого сина не підтверджують участі мого сина в скоєнні карного злочину. Крім цього я наголошую увагу на те, що я з прокурором Костогризовим О.В. переконалася в районному відділі міліції в тому, що там належного зберігання арештованих речей не відбулося. Все це свідчить про халатне відношення працівників міліції до виконання своїх службових обов'язків,  які допустили елементарне розкрадання  арештованого майна. В цьому я абсолютно переконана.

Не можу не заявити і про те, що минуло майже півтора місяця як я подала на ім'я Стрільця С.В. клопотання, але відповіді жодної не отримала. Це є відвертим ігноруванням вимог Закону України "Про звернення громадян" зі сторони працівників поліції.

Враховуючи викладене я вважаю, що відносно мене скоєний злочин який варто кваліфікувати у відповідності до вимог ст. ст. 367 та 388 КК України, а тому  дану мою заяву прошу внести до ЄРДР та розпочати слідство.

Мешканець Зачепилівки _____________

30.08.2018 р.

 

Скажу відразу, що в прокуратурі закрили очі на вищевказані правопорушення так як саме вони керують слідством. Тому шлях наступний - це оскарження незаконного рішення прокурора в суді. А там сидить такий самий, якщо не гірший. Ось головна моя ціль і я хочу на це наголосити. Наступна скарга громадянки є такою:

 

С к а р г а

у відповідності до вимог ст. 214 КПК України стосовно обов'язку прокурора  відкрити кримінальне провадження.

 

Як усім в Зачепилівці відомо, відносно мого сина  в кінці 2014 року була відкрита карна справа. Проводились необхідні слідчі дії, проводились обшуки та арешти майна підозрюваного, проводились допити свідків. Розгляд кримінальної справи відбувався в Красноградському районному суді. Там мій син був осуджений на 10 років, хоч своєї провини він не визнав.

Після цього дану кримінальну справу, згідно поданої скарги, розглядав апеляційний суд, який своїм рішенням скасував рішення суду першої інстанції вказавши на той факт, що в справі немає жодних доказів кримінальної провини саме мого сина. Справа була передана для подальшого розгляду до Жовтневого районного суду м. Харкова.

Ще пройшло майже півтора року. Ніяких нових доказів кримінальної провини мого сина в справі не з'явилося, але суд формально розглянувши справу визнав мого сина винним. Він же своєї вини знову не визнав і в результаті апеляційний суд повторно  приступив до розгляду відповідної скарги.

Вважаю за необхідне повідомити суд про наступне. 21.08.2018 р. в судовому засіданні апеляційного суду адвокат  по справі, після вивчення самих документів справи, виступив і розповів своє бачення подій кримінальної справи. Факти, які навів адвокат, є вражаючі. Мова ішла про те, що під час першого огляду померлої жінки працівники міліції пустим чоботом 38 розміру поробили навкруги сліди, пофотографували їх, поробили фото і долучили їх до справи. При цьому вказали що ці сліди належать підозрюваному Але в суді було установлено що  він носить взуття 43 розміру. В експертизу для дослідження були передані чомусь чоботи 45 розміру. Таким чином експертиза жодним чином не вказала на можливу участь в скоєному злочині саме мого сина. Суд був змушений прийняти рішення стосовно необхідності заслухати в наступному засіданні пояснення слідчого Зачепилівського відділу поліції. Це відбудеться в жовтні 2018 р.  А мій син уже четвертий рік знаходиться в ХаркІвському  СІЗО.  І  ще невідомо чи він винен.

Про ці речі я розповідаю тільки тому, що я і члени моєї сімї вже неодноразово потерпаємо через непрофесійні, а як точніше, то через халатні і  інші злочинні діяння працівників нинішньої  районної поліції. Перелік їх злодіянь може тільки свідчити про їхній  геноцид по відношенню до моїх Конституційних прав як людини, як жінки, як матері. Поряд з цим в прокуратурі намагаються  укрити відверті порушення. Про це я говорю тільки тому, що протоколи огляду померлої  та протокол обшуку підписаний не одним слідчим. Тому прокуратура повинна зараз відновити список всіх учасників цього дійства поіменно. Кожне порушення вимог  діючого КПК України слід визнати кримінальним правопорушенням. Судячи з відповіді-писульки в прокуратурі в цьому плані нічого не зроблено. Поряд з цим я без сумніву заявляю про те, що про всі ці слідчі "викрутаси" не міг не знати начальник слідства в міліції пан Стрілець. Ось хто в першу чергу повинен "прикрасити" лаву підсудних. То чому прокурор не зацікавиться саме таким фактом? А це його професійний обов'язок. Саме тому я в суді намагаюсь довести наявність слідчого беззаконня з боку прокуратури і поліції Зачепилівки.

Щоб не бути голослівною я вважаю за необхідне назвати наступні конкретні факти з мого далеко не безхмарного життя:.

  1. Під час досудового слідства, а це мені достовірно відомо, слідство зверталося в Зачепилівський районний суд з проханням про дачу дозволу на проведення обшуку в будинку мого сина. Дане питання розглядав суддя  який прийняв рішення про відмову в дачі дозволу на проведення  вищевказаного обшуку. Я хочу знати чому суддя  прийняв саме таке рішення, але суд не поспішає надати мені копію цього рішення.
  2. 05.07.2018 р. я подала заяву на ім'я Стрільця С.В. про те, що в будинку мого сина  під час досудового слідства  був проведений обшук в результаті чого  майже два мішка одежі було арештовано і забрано працівниками поліції. Ця одежа, як правило, куплялася мною особисто і тому у мене з'явилася підозра щодо цілісності та її збереження . Враховуючи ці обставини та деякі інші я прошу вас  запросити мене до райвідділу поліції та показати мені речі, які були арештовані  під час обшуку. Та пройшло  два місяці та жодної відповіді я не отримала. Не діють навіть нагадування з даного питання.
  3. Після того як працівники міліції під час обшуку та арешту нашого майна відмовилися надати копію переліку забраних речей, я разом з моєю дочкою склали список забраних речей який складається з 20 найменувань. Після цього ми з допомогою адвоката отримали список речей який знаходиться в самій карній справі. Там цих найменувань було чомусь тільки сім. Як це розумію я - остальні речі були розкрадені самими працівниками міліції.
  4. Вищеназваний факт повинен підтвердити колишній керівник прокуратури пан Костогризов до якого я зверталася і який особисто приходив сам і переконався в відсутності забраних речей. Нам тоді в міліції показали купку мокрих, прілих і непридатних речей які мені  запропонували забрати. Ось так можна працювати сьогодні в поліції. Для прикладу наведу факт зникнення ватяних штанів мого сина в яких він збирався ходити на зимову рибалку.
  5. Під час обшуку і арешту майна понятий Подколзін  заявив слідчому що  необхідно власникам цього майна надати копію протоколу з переліком забраних речей. Однак слідчий Галайдич заперечив це і пояснив що таких документів вони на руки не дають. Це є надзвичайним порушенням вимог КПК України. Стаття 100 КПК України зобов'язує слідчого якнайшвидше повернути вилучене майно володільцю саме тоді коли воно не є речовим доказом в кримінальній справі. Але проходять роки, а питання про повернення майна так і не вирішується ні слідчим, ні прокурором.
  6. Наскільки мені відомо, із Жовтневого суду до Зачепилівської поліції надходив запит про доставлення в суд куртки , але це не було зроблено так як куртка зникла в приміщенні поліції  ще не ставши речовим доказом.
  7. Враховуючи той факт, що експертиза поробила вже всі замовлені експертизи і жодного доказу вини мого сина не були знайдені, то варто продовжити розгляд питання про повернення мені арештованого майна саме в Зачепилівському районному суді в порядку цивільного судочинства.
  8. 27.08.2010 р. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №51 затверджено Інструкцію про порядок вилучення,  обліку,  зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах,  цінностей та іншого майна органами  дізнання,  досудового   слідства   і   суду. В даному випадку інформація прокурора свідчить про повну бездіяльність в справі контролю за виконанням вищевказаного наказу в відділенні Зачепилівської поліції. В даній Інструкції записано:

 10. "Протокол складається  у  двох  примірниках,  підписується особою, яка проводила вилучення майна, цінностей або документів, а також інших об'єктів,  понятими, а також іншими учасниками слідчої дії,  у тому числі особою,  у якої проводилося вилучення, а в разі її відсутності повнолітнім  членом  її  родини  або  представником житлово-експлуатаційної організації, сільської (селищної), міської ради,   адміністрації   відповідного    підприємства,    установи, організації.

     Копія протоколу видається на руки  особі,  у  якої  проведено вилучення майна,    цінностей,    документів,    а   в   разі   її відсутності - повнолітнім  членам  її  родини  або  названим  вище представникам". 
11. Вилучені предмети,  документи,  цінності,  які є речовими доказами,  повинні бути оглянуті (у необхідних випадках за  участі спеціаліста),  детально  описані  в протоколі огляду.  В протоколі відображаються кількісні і якісні  характеристики  предметів,  всі інші індивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об'єкт від подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення.
     
     Після огляду  речові докази приєднуються до справи постановою працівника органу дізнання, слідчого,прокурора, ухвалою суду або постановою судді. 
9.Інструкцією передбачено наступне: "Виходячи  з  обставин  справи,  слідчий,  працівник органу дізнання,  прокурор можуть  вилучити  частину  об'єкта,  на якому знаходяться  або можуть знаходитися сліди (мікросліди), які мають відношення до розслідуваної справи, якщо немає можливості вилучити об'єкт у цілому. При цьому вони зобов'язані запобігати пошкодженню предметів,  які належать потерпілим та  іншим  особам,  а  в  разі неминучості   пошкодження   вживати   заходів  щодо  відшкодування заподіяної громадянам шкоди".
10. В пункті 47 Інструкції записано:" .  Не допускається передача до суду  з  кримінальною  справою предметів,   які  не  визнані  у  встановленому  порядку  речовими доказами." Якщо це так, то мені невідомо за що і як судять мого сина і чого мені не повертають не потрібні слідству речі.Тим більше що в Інструкції є такий запис: "52. Предмети   і  речі,  у  тому  числі  одяг  обвинувачених,годинники,  гроші та документи,  які доставлені до суду  разом  із справою, але не визнані у встановленому порядку речовими доказами, судами не приймаються."
   11. В пункті 61 Інструкції записано: "  

          61. В  окремих випадках орган дізнання,  досудового слідства,суд може повернути власникам вилучені у них речі для зберігання  і до  прийняття  рішення  у  справі,  якщо  буде  визнано,  що це не призведе  до  виникнення  перешкод  для  успішного  провадження  у
справі. "

Натомість керівник слідства пан Стрілець уже пропонував мені купити аналогічну куртку для мого сина за свої кошти. Це і є доказом того, що мої речі розкрадені в Зачепилівській поліції. Тільки прокурор цього помічати не бажає.

     12. Вважаю за необхідне нагадати прокурору наступне з вищезгаданої Інструкції: "
     86. У  разі  пошкодження,  втрати  вилучених речових доказів, цінностей та іншого майна заподіяні їх власникам збитки підлягають відшкодуванню   на  підставі  Положення  про  застосування  ЗаконуУкраїни "Про порядок відшкодування шкоди,  завданої громадянинові незаконними   діями   органів дізнання,   досудового   слідства,прокуратури і суду",  затвердженого наказами Міністерства  юстиції України N  6/5  ( z0106-96 ),  Генеральної прокуратури України N 3
( z0106-96 ),  Міністерства фінансів України N 41 ( 0106-96 ) від 04.03.1996.

          Ці вимоги КПК України та відповідної Інструкції, як я вважаю, повністю проігноровані прокурором та працівниками міліції і за це слід комусь відповідати. Порядок зберігання речових доказів, цінностей, документів та іншого майна в даній Інструкції  повністю регламентується в окремому розділі.

 

Наведені мною конкретні факти незаперечно свідчать про наявність правопорушень з боку працівників поліції відносно моїх елементарних прав як людини, як власника арештованого майна без наявності в цьому явної потреби. Я сподівалася що новий працівник прокуратури Дальока М.С. зможе об'єктивно поглянути на реальні події та факти та зробити вірний правовий висновок. Але так не відбулося. Пан прокурор став повністю на захист безвідповідальної  роботи працівників поліції, яким сьогодні дозволяється навіть своєчасної відповіді не давати на моє просте клопотання від 05.07.2018 р.

Лист-відповідь прокурора від 31.08.2018 р. я отримала в канцелярії прокуратури 11.09.2018 р.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами чинного законодавства викладеному в ст. 214 КПК України прошу суд:

  1. Прийняти до розгляду мою скаргу.
  2. Скасувати формальну відповідь прокурора Дальока М.С. від 31.08.2018 р. та визнати наявність правопорушення з боку працівників  слідства Зачепилівського відділення поліції під час обшуку, арешту та зберігання майна.
  3. Зобов'язати керівника Первомайської прокуратури Харківської області Говоруху В.В. мою заяву про скоєний злочин внести до ЄРДР та розпочати розслідування.
  4. В судове засідання під час розгляду даної скарги запросити Марголіна В.Н., який проживає в с. Зачепилівка ,  в якості свідка.
  5. Запросити в судове засідання колишнього керівника Зачепилівської прокуратури Костогризова О. в якості свідка.
  6. Запросити в судове засідання мешканця Зачепилівки Подколзіна , в якості свідка, який проживає в с. Зачепилівка вул…
  7. Визнати мене потерпілою по справі так як в Зачепилівському районному відділі поліції розкрадене майно мною особисто куплене і це майно не стало речовим доказом по справі мого сина.

 

Мешканка Зачепилівки  _____________________

 

І нарешті найголовніше. Мене на суд ніхто не запрошував, але я там був. Так називаємий суддя Яценко попередив мене, що коли я розкрию рота то негайно буду видалений із зали суду. Крім цього він задав жінці питання; "А чому ви сину купляли речі, а не він сам?" Вона ж відповіла: " Ви своїм дітям купляєте квартири, машини, а мені дорікаєте купленій сорочці." То що міг іще запитати цей "шакал" щоб виправдати злочинну діяльність працівників поліції і прокуратури, яких слід відправити на лаву підсудних?

Саме тому мені  дуже хотілось би задати питання матері Яценка чи влаштовує її поява на світ Божий такого морального урода яким вона "нагородила" громаду Зачепилівки. Та і кара Божа вона також не за горами. Про це треба пам'ятати завжди.

Слід визнати  що страх і цинізм окремих чиновників в наш час перемагає. А знання цих питань - це і є наша зброя. В цій ситуації мені залишається хіба що "подякувати " голові суду пану Бойку за організацію саме такої злочинної діяльності районного суду.

Тепер слово за апеляційним судом.

 

Редактор - Віктор Марголін,  20.09.2018 р.

Тема: То невже це і є по честі, по совісті, по закону.

До того, кому зрозуміло...

Орест | 27.09.2018

Межерицька, вже підставила главу адмін., Створений бютжет 2018р. має порушення законодавства - чіткі, зрозумілі, не законні, прямо підпадають під його звільнення за грубі порушення фінансової дисципліни згідно закону України і як мишка чекає коли хтось почне це розкручувати. В реальності - це чмо Галя (по другому не сукажеш!) накрутила його та інших, меньш свідомих на незаконні кроки фінансового характеру. Хтось разом з нею грає в гру - "знімемо главу чужими руками", потрібен "дуже розумний дурень" а потім ми цим скористаємось і хай усі сосуть...

Re: До того, кому зрозуміло...

манул | 27.09.2018

Та вона сама по собі дурна. Тільки хтось інший може грати в "многоходовочку". Гнати її звідти треба, вона ставленниця Азірова і Кобильської. Вона рідчайша тварь, де вона там скандали, дільожка на своїх і чужих, афери, авантюри, склоки, слухи.
Корче все зараді бабла, премії!, начісленія! собі в перву очірідь і "своїм" без них ні сесії ні розрішенія начальства.

Re: Re: До того, кому зрозуміло...

люмиіошже | 27.09.2018

Подивитися б як її на "круг" пустять всі, за її проделки.
Її так давно ніхто не %бав, що сука і сидячи на двох перчинах тільки виграє, буде хохотать із щасливим ліцом, за те що в дві тяги пруть.
Така приятность за те що робить скільки неприятностей...

Re: До того, кому зрозуміло...

1,2,3. | 27.09.2018

А правда, скоро ось почнеться пошук грошей по організаціям для еконормії собі на годові премії. І знового року з трибуни прозвітує про перевиконання плану бютжету на 128%, тільки чого такий ажіотаж був в кінець року, десь там листопад, грудень..... Цеїчки, тоїчки, ось...
Три короба язиком наплеще а документів під ту брехню ні жодного.
Дійсно хтось пише правду, в курсі цього всього....

Жалко, що Марголін В.Н., зараз видалить цей комент та хоч хтось все одно успіє прочитати!!!

Чи жалкуєте про згоду?

До редактора. | 27.09.2018

Віктор Наумович! У мене запитання до Вас особисто.
- Дайте відповідь (навряд чи зможете щиро, моя думка, що НІ!)
1. Ви жалкуєте за зраду перед шанувальниками Вашої газети з причини договорняка з Верхоглядом про видалення Вами не вигідних йому "ПОСТІВ"?
2. Ви відчули по коментах, як критично зменьшилась кількість читачів і серед них читачів з адекватною, виваженою думкою?
3. Ви розумієте, що договорняк у вигляді його "настоятельних просьб..." зробив вільну, демократичну, незаангажовану, центристську інтернет газету ЯКОЮ ВОНА БУЛА, в напів кишенькову Вовину "ПРОМОКАШКУ"?
3. Стовера Вами газета (Я Вам за це ДЯКУЮ від імені всіх нормальних читачів!!!) була противагою діючому свавіллю цих ВЛАД ТА БІЛЬШОСТІ КЕРІВНИКІВ. В ній постами відкривалося те, що приховувалося за семи замками. Питання: - час актуальності та життя Вашої газети закінчується? Чи буда заміна Вам? Ви про це, мабуть, все частіше задумуєтесь? Тож що в думках про це?
4. Подумайте які відповіді ви надасте на кожне з цих запитань. Чи потрібно на Вашу думку давати відповідь? Якщо надасте відповідь але в деяких моментах не будите щирі і ми відчуємо це Ви розумієте, що станите прибічником чогось або когось? Ви розумієте що втратите паритетне становище, якщо вже його не втратили? Тож чи залишаться з Вами читачі, чи врешті втратять інтерес до "промокашки" і як альтернатива Вам, створять інтернет "газету" в якій Вова не зможе "договориться и кантралиравать" реально не зможе навіть, якщо пробуватиме під свій заказ "налівать туда все не законноє : типа порно, ультралевое, призывы к агресии, сипаратизму, чтобы службы этим начали заниматься"?
Віктор Наумович! Не думайте, що ми не розуміємо наскільки Вам важко і не просто! Бажаємо Вам плідної праці на цій ниві, здоров'я, подолання потолчних життєвих негараздів, стійкості та виваженості в поглядах.
З повагою та щирою посмішкою, поки що Ваші читачі...

Re: Чи жалкуєте про згоду?

Повтор | 27.09.2018

Re: Re: Re: Re: Re: ДЕПУТАТЫ
Заче | 12.06.2017
Как бы не было печально, но "сила в бабле - брат".
По Верхогляду - этот парень умело пользуется тем что у каждого(!!!) кто имеет "бабло" или власть в Зачепиловском районе есть темное прошлое или настоящее за которое они "еще не отсидели". И Вова умело этим пользуется (шантаж) и потихоньку наполняет спортивную сумку (она у него под столом в кабинете) наличностью. При этом удачно пиарится (отдавая часть из той же сумки) в Зачепиловке за чужие деньги ("РЕВЕРС" например). Он даже нашему редактору Марголину В.Н. шахматы подарил (делов на копеку - славы ...).
Его конечная цель - депутатство Верховной Рады. К сожалению это у него получится. Уже сейчас Вова - 13й апостол для большинства пенсионеров (их много) или простых обывателей (даже без раздачи гречки)." Се ля ви" как говорят французы. Такова жизнь - плетью обуха не перешибешь. СЛАВА ВЕРХОГЛЯДУ - В РАДУ ВЕРХОГЛЯДА !!!

Re: Re: Чи жалкуєте про згоду?

Красноград - не Зача | 27.09.2018

Верхогляд пытается сдвинуть нашего Женьку и занять его место. Ну ... жизнь покажет. Красноград не Зача

Re: Re: Re: Чи жалкуєте про згоду?

Партизан | 06.10.2018

Так туда / в Красный Град й Гляник Ваня моститься

Re: Re: Чи жалкуєте про згоду?

БАДЕН-БАДЕН | 27.09.2018

Нууууу .... не все так однозначно! Третякова прибрати, після певних подій, навряд чи вийде! Це по перше. По друге, щоб стати народним, необхідна підтримка в Лозовій, а там Гіршфелд .... Третє, навіть в Зачепилівці рейтинг-антирейтинг, м'яко кажучи, не найкращий! и це якщо залишиться БПП, а якщо ні, то пролетить як фанера, це вже було. А по-четверте, є ще купа обставин, наприклад НАДІЙНІ друзі,нестача фінансування, форс -мажор тощо ... А ще скривдженні місцеві "олігархи"-, які ну ніяк не хочуть Вову, та скоріше до всього об'єднаютьзся на виборах проти.
І ще купа помилок.Запасаємося попкорном - буде цікаво!

Re: Re: Чи жалкуєте про згоду?(для повтора)

пенсионер | 27.09.2018

СЛАВА Владимиру Алексеевичу! Трех кратное Ура!Ура!Ура! Такой человек заслужил быть Народным.

1 | 2 | 3 | 4 | 5 >>

додати новий внесок