Цю сторінку нашої історії слід перегорнути раз і навіки, всім разом.

06.02.2015 21:40

Цю сторінку нашої історії слід перегорнути раз і навіки, всім разом.

 

Шановні читачі. Я хочу привселюдно визнати той факт, що особисто мене ваш олімпійський спокій аж ніяк не задовольняє. Майже всі мої зусилля по активізації нашої громадської думки на сторінках газети ідуть, як у пісок. Невже і справді все те, що відбувається навкруг нас, всіх задовольняє. Я так не думаю. Варто почитати коментарі і  вас може вразити убогість самих думок окремих читачів. Інші просто мовчать. Якщо мої теми вас не влаштовують, то пропонуйте свої. Ніхто не заперечує. Подібна газета є далеко не в кожнім районі. То ж давайте нашу газету робити разом і вона стане набагато цікавішою для всіх.

Не так давно я описав суть свого звернення до прокурора району, який повинен був  зайнятися окремими питаннями, які стосуються роботи працівників міліції. Ці питання є настільки кричущими, що законодавство вимагає відкриття карної справи і в рамках розслідування прийти до об'єктивного висновку : у нас працівники міліції це є люди, чи звірі. Я так говорю лише тому, що сигнали є досить тривожними, якщо не назвати їх кричущими.

І що ви собі думаєте? Думаєте що прокурор ухватився  за роботу і став захищати  рядового українця? Став вимагати від працівників міліції виконання діючого законодавства? Помиляєтесь.

Та пройшла неділя і я знову в райпрокуратурі. Мене цікавило два питання: стан розгляду справи по водоканалу і справа з побиттям жіночки в стінах міліції. Там я дізнався що документи з водоканалу направлені в Харків на експертизу, а другим питанням доручено розглядати міліціонерам із внутрішньої безпеки  в самій міліції. І що надзвичайно важливо так це те , що моя заява так і не була внесена до Державного реєстру як повідомлення про скоєний злочин.  Моя "дискусія" з прокурором району дійшла до того рівня, що мені навіть було запропоновано випити чашечку чаю в дружній компанії. Мене це приємно вразило. Адже за 14 років таке відбувалось вперше. Від чаю я ввічливо відмовився і ми домовилися підождати іще недільку, сподіваючись на добросовісну роботу обласних міліціонерів.

Про ігнорування діючого законодавства в стінах райпрокуратури я , повертаючись додому, проінформував голову суду. Та вирішили недільку почекати.

Після цього пройшло ще декілька днів і я отримав з облпрокуратури листа в якому ставилася вимога до прокурора району мою скаргу розглядати відповідно до вимог діючого законодавства. Саме це змусило мене провідати прокурорів другий раз за неділю. Та дізнатися там щось без прокурора району практично було неможливо. Прокурор Явніков лише по телефону "розвідав" в міліції що до них з перевіркою ніхто не приїздив. Ось і весь результат. І вся робота. А ви хоч лобом в стіну. Ми цим жирним котам зовсім не є цікавими. У них зовсім інші задачі. Вони люблять кришувати бізнес. Там завжди свіжа копійка. А що для них ми?

Все це змусило мене припинити не потрібну дипломатію. Я пригадав давню приказку: з міліцією не дружи, а жінці правди не кажи. І все буде добре. Яке воно добро - життя покаже, але вимоги закону і для прокурора писані. Я прийшов до висновку, що треба офіційно звернутися до суду  і справу ввести в рамки діючого законодавства.

Текст моєї заяви я подаю читачам у повній відповідності з оригіналом:

 

Слідчому судді,

Зачепилівського районного суду

Харківської області

Яценко  Є.І.

 

Марголіна  Віктора  Наумовича -  мешканця

смт. Зачепилівка,  вул. Українська 8, кв.9 ,                                                 Харківської області,

 інд.64401,  тел. 5-18-43,    mailto:мargolin4600@mail.ru

 

Скарга.

 

27.01.2015 р. на ім'я прокурора району я подав заяву про вчинене кримінальне правопорушення.

Пройшла неділя і я знову пішов до прокурора району щоб дізнатися про хід розгляду моєї заяви. В розмові з прокурором району я дізнався , що моя заява не внесена до ЄДРДР і передана на розгляд до обласної міліції. З таким порушенням законодавства я змушений був погодитися, результату підождати ще неділю, а зміст тієї розмови передав голові суду.

Слід зауважити, що недовіряючи прокурору району, я вислав копії документів до обласної прокуратури. Звідти я отримав відповідь в якій викладалась вимога до прокурора району виконати вимоги законодавства.

06.02. 2015 р. я пішов до райпрокуратури і переконався в тому, що моя заява не внесена до Державного реєстру, а працівники міліції ніякої перевірки не проводили. При цьому прокурор району не викриває злочин, а укриває його.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 303 п.1 КПК України

прошу суд:

 

- зобов’язати прокурора району внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань моє повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та провести відповідну перевірку.

 

Додаток: - копія заяви прокурору району від 27.01.2015 р.

 

 

Мешканець Зачепилівки       _____________   Марголін В.Н.

          06.02.2015 р.

Як буде розглянута моя скарга я постараюся  поінформувати читачів. Але вже сьогодні є зрозумілим те, що полу дебільний майор з палкою є  не менше страшніший в Зачепилівці  від російської військової агресії. У нього немає ні гори , ні низу. В нього немає страху від бачення крові. Про сльози я вже мовчу. Він знає, що саме така його робота задовольнить і прокурора, і голову суду. Тому він нічого не боїться. Якщо наші українські закони прокурору "до лампочки", то  подібним майорам розповідати про вимоги законодавства - це справа безнадійна. А ми  все дискутуємо: чи потрібна люстрація.

Повертаючись до заголовку, я хочу звернути увагу читачів на те, що підняті питання в даній статті  повинні бути предметом турботи не тільки редактора. Ота палка може бути на плечах, і не тільки, в кожного із нас. І може статися так, що розбиратися потім не буде кому. Кумекаєте?

Мовчіть і далі…

 

Редактор - Віктор Марголін.

06.02.2015 р.

 

Тема: Цю сторінку нашої історії слід перегорнути раз і навіки, всім разом.

статтей не знайдено

додати новий внесок