Україна має право на життя з таким народом. В цьому я переконався.

26.02.2014 14:25

Україна з таким народом має право на життя. В цьому я переконався.

 

25 лютого 2014 року я в деякій мірі втамував  свій інформаційний  «голод». Я побував в самому центрі  діяльності  Харківського євро майдану, поспілкувався з його керівництвом, побував в революційному приміщенні ОДА. Я бачив тих людей, яким не байдужа доля всієї України і тим більше рідного міста. Такі події не забуваються.

Я не претендую на якісь фундаментальні висновки подій сьогодення, але деякі свої особисті думки хочу все ж подати. При цьому я не  заперечую принцип: скільки людей, стільки ж і думок.

Проходячи повз пам’ятника Леніна на площі Свободи я звернув увагу на сам факт наявності металевої огорожі по периметру території пам’ятника. Там, за огорожею, хазяйнували люди, там ведеться якась господарська діяльність активістів-захисників  дєдушки Леніна, які, очевидно, поставили собі за мету в майбутньому вивчити спадщину вождя мирового пролетаріату. То їх справа. Там людей годують, обігрівають і т. д. Все на зразок Київського майдану. Лише мета інша. Наскільки я розумію це є парафія пана Кернеса. Він ніби відповідальний у нашій країни за лозунг «Ленін жив, Ленін живий, Ленін буде жити».

Якби мене хтось запитав про моє відношення до цих подій, то я напевне відповів би наступним чином. Памятник сьогодні валяти не потрібно, так як і охороняти. Пройде певний час і цього ідеологічного ідола сама історія відправить до музею. Там йому місце. Він абсолютно не заслуговує тієї шани народної, яку йому надають окремі недоучені, заангажовані члени нашого суспільства. Це як отой мавзолей, який будував Сталін Леніну з майбутньою перспективою і самому туди поселитися. А в Харкові аналогічно діють Добкін з Кернесом щоб навіки закарбувати свої прізвища в історії міста і пам’яті людей. Що поробиш, коли місцеві керівники намагаються бути схожими на вождів рівня того ж Леніна для Харкова. Та я думаю, що люди, які здатні аналізувати діяльність своїх керівників, не піддадуться на цю дешеву наживку.

Український народ зараз переживає досить таки складні часиі, можливо, далеко не всі усвідомлюють складність ситуації в яку ми всі попали в результаті своєї  звички довіряти людям. Сьогодні можна уже заявити, що колишнє керівництво країни зрадило інтереси народу України, їх жадоба до влади і грошей перетворила їх самих в нелюдів. У них руки по локті в крові свого ж народу. То чим керівники Харкова і області відрізняються від колишніх київських? Їм, нібито, вже  недостає якоїсь східної республіки, вони вже бачать себе паханами частини території України. Бред якийсь. Хто  їм надав таке право? Очевидно, що їх статки дозволяють їм так фантазувати. Але ж це також зрада національних інтересів  українського народу.

Люди, що брали участь у мітингу біля приміщення ОДА, вели себе мирно, хоча висловлювання можна було почути абсолютно протилежні за змістом. Особливо намагалися звернути на себе увагу російськомовні громадяни, які вимагали для себе якісь особливі права, на які ніхто і не претендує в Україні. Наприклад, мені не відомі жодні обставини коли б їх права хтось обмежував. Це така вже привична агітація яка всерйоз ніким не сприймається.

Добкіна  в ОДА не було, в приміщенні господарювали євромайданівці, скрізь відчувалась їх турбота про наявність певного порядку, відсутність анархії. Все проходить цивілізовано та організовано.

Тепер я хочу  знову повернутися до персони за прізвищем – Добкін. Ця людина у мене ніколи не викликала повної довіри та симпатії. Я пам’ятаю його виступ на регіональському зборищі в ЗачепилівськійРДА ще на початку тієї кар’єри. Це була людина, яка ніби пройшла перепідготовку в стінах білоруської влади. Вже тоді мені було ясно, що ця влада добром не кінчить. Я також хочу нагадати читачам про мої неодноразові звернення до пана Добкіна в зв’язку зі злочинною діяльністю Кобильської на посаді голови Зачепилівської РДА. Сьогодні я можу інформувати читачів про те, що жодної відповіді від Добкіна на свої листи  я не отримав. То що я повинен доброго сказати про цю випадкову людину коло керма однієї з найбільших областей країни? А коли його почали регулярно показувати на телебаченні, то він уже не міг собі і ціни скласти. Тепер , коли регіонали по суті розвалили і розікрали країну, йому ще і президентом захотілося стати. Ось такий вундеркінд. Та він ховається в такий спосіб від лави підсудних. І не більше. Що не говоріть, а народ України розумнішає і тому дорога в Президенти йому аж ніяк не світить. Зовсім! А оті 109 чоловік із Зачепилівки, які організовано двох етажними автобусами постійно їздять в Харків на мітинги за народні кошти «погоду» тобі не зроблять і не надійся. Очевидно, що люди вже ситі вашою демократією. Прийшла пора з чемоданами на вихід. Михайле, бери свого соратника та іди пам’ятник охороняй. Там із вас користі буде набагато більше. Не слід тобі сміятися з свого народу. Ваші прізвища стали символом розколу всієї України, а це честі вам не додає. Ви стали національними злочинцями. Сподіваюся на те, що в суді це буде доведено.

А місто Харків живе своїм життям. Мене  порадувала прогресивна молодь, яка виборює своє майбутнє в таких як Добкін та Кернес.

Додому я їхав з хорошими думками та добрим настроєм. Україна не Росія. Нас підтримує увесь світ, а отже світло в кінці тунелю з’явилося. Це радує всіх мислячих людей  суверенної України. Жаль тільки тих, хто віддав свої життя за нас із вами, за майбутнє України.

Слава Україні!!!

Героям  Слава!!!

 

Сьогодні вночі невідомі обписали  паркан  в Зачепилівській РДА. Як мені розповіли по телефону, написи торкалися голови РДА Подколзіної О.В. В зв’язку з цими подіями я  знову звертаюся до Олени Вікторівни. Ти ж розумна жінка. Воно тобі треба? Кого ти груддю захищаєш? Отих ворів , казнокрадів, які працювали до тебе? Ти чекаєш подяки від Добкіна чи Януковича? Та напиши ти заяву і пішли вони під три чорти. Навіщо тобі оцей позор. Я тебе прошу, послухай діда. Чи тобі, можливо, посовітував, пан Глянь повернутися до «Батьківщини»? У того на голові кашкет весь час крутиться так, що і Попандопула не пойме.

 

Редактор – Віктор Марголін.

 

26.02.2014 року