Якось то воно буде, але ж пора уже і розродитися.

28.07.2017 13:23

Якось то воно буде, але ж пора уже і розродитися.

 

         Шановні читачі. Я добре розумію свій стан і тому повідомив суддю у Краснограді про те, що я їх не боюся ні з переду , ні ззаду. Мої кращі роки вже позаду, хвалитися я нічим особливим не збираюся. Афганістан я не звільняв, я не фронтовик і т. д. А ось що торкається моєї «співпраці» з "чудовими" представниками наших правоохоронних органів, то тут у мене накопився деякий досвід і не гріх мені інколи поділитися з вами своїми прекрасними враженнями. До речі, це більше потрібно вам, а не мені. Це я говорю так тому, що одна розумна людина говорила мені: « Діду, ти в тюрмі нікому не потрібний, бо тебе годувати чимсь потрібно…».  Так то воно так, але коли скоєний злочин, то треба і погодувати. Це моя така думка. Я ж від відповідальності не тікаю і це всі знають. От тільки що мене найбільше вражає, так це те, що моя карна справа відкрита 09.12.2016 р., а вже і середина літа кінчається, а  до суду моя справа так і не дійшла. Ніхто інший у нашій країні не уповноважений вирішувати питання про наявність вини підозрюваної людини. А коли ще і підозра не заявлена, то чекати прийдеться ще довше.

Та, щоб діло не виглядало так ніби правоохоронці нічого не роблять, то вони вирішили забрати у мене комп’ютерну техніку. Забрали навіть ноутбук моєї внучки, який до випуску «Зачепилівської правди» не має жодного відношення. Ще у березні ц. р. я запитував Красноградського прокурора:

« Ви люди, чи шакали?»  Але відповіді до цього часу я так і не діждався. Та мене найбільше вражає сам факт арешту принтера, який взагалі ні в чому не є винним. А ось 18.07.2017 р. мені принтер повернули, правда без одного провода. Рівно п’ять місяців принтер був на «експертизі», за словами мінтів. Більшого ідіотизму пов’язаного з їх дебілізмом мені уявити навіть складно. В чому може бути винен принтер? Це однаково що лаяти молоток за те, що він забиває цвяхи. Але це здатні розуміти люди, які не працюють поліцаями і які мають здібності логічно мислити. А в нас провели реформу в поліції і органах прокуратури, а що це дало українському народу – нехай додумують історики. Ми ж маємо те, що маємо. Якщо в прокуратурі і працюють ідіоти, то вони мають, як правило, вищу освіту. З ними хоч якось та можна говорити, а щось доводити нашому міліціонеру – це справа безнадійна. Люміній і все. Він робить те, що йому сказано. На прикладі  майора Шевченка можна бачити як цей служака в суді пояснював що він уже майже полковник, на нього пішли документи і тому до нього вже треба ставитися як до  полковника. Заслужена людина. Тут навряд чи можна щось вдіяти, так як таку державу побудували. Я ж поцікавився питанням коли мені буде повернуто комп’ютери. Відповідь така – можливо в серпні місяці, а як ні, то в грудні. Нормально? Це в нашій правовій державі. І дивуватися не варто. Добре що хоч на волі. Я вже веду відверту розмову і наголошую на тому, що коли я винен, то судіть. Але мій комп’ютер поставте туди де ви його взяли. Він є моєю приватною власністю. Згідно Конституції України приватна власність є  справою святою, і тим більше що я не є олігархом. Це вам добре відомо.  З часу арешту комп’ютера у мене забрали право на захист. Законодавство цього робити не дозволяє. Арешт техніки, який по суті зупиняє роботу редакції «Зачепилівської правди», робити також не можна. Адже читачі мають також право читати дану газету і забирати у них це право забороняється. Та у Красноградських слідчих почухали бабську дупу, використали жіночу логіку судді, начхали на закони і приїхали зі своїми понятими щоб перевірити мій погріб та порахувати в ньому комп’ютери. Все це схоже на непрофесіоналізм, дебілізм і психічне захворювання прокурора разом з поліцаями. Саме такі в них методи боротьби зі свободою слова мислячих людей. Не дай Бог дізнаються, що у мене є м’ясорубка, блендер, каво машина і пральна машина то можуть ще раз нагрянути. Хай їм чорт.

Я приведу такий приклад. Я розумію так. Якщо скоюється злочин проти особистості, то є постраждала людина. А я її не бачу. Ви подивіться на суддю Огієнка. Може він виглядає як постраждалий? Та на ньому сало труситься навкруги як на вгодованому кабані. Він працює в Зачепилівці два дні в неділю і в декларації показав заробіток в сотні аморальних тисяч грн. Я  також захотів би бути таким «нещасним». Та в мене є переконання, що цей правник діє по указці голови суду Бойка Г.В. – дуже почесного громадянина району.

Багато є в мене думок і більшість із них не про мене особисто, а до того яку державу ми будемо мати і коли. Всі ми маємо нести долю відповідальності за долю України. Мені іноді прикро чути, коли людина говорить, що на вибори не збирається іти. З такою позицією я погодитися не хочу. Адже потім кивати та звинувачувати когось - не варто.

Не можу я не згадати всім відомий факт, коли людина 5-10 років і навіть більше сидить в СІЗО не осуджена.  Це люди такі як і ми з вами. Їх вина ніким не доведена. Я переконаний що не всі вони злочинці. І тільки за бажанням якогось безвідповідального прокурора людина має конати своє життя за гратами. А Генпрокурор клопочеться про підняття заробітної платні своїм підлеглим. Я би погодився на такий шаг, але при умові що за таку роботу на Хрещатику в центрі Києва на вішальниці почергово будуть вішати то прокурора, то суддю. А так братимуть хабарі, а нам розповідатимуть про реформи. І цьому ні кінця , ні краю.

Я думаю так, що прокурор по моїй справі просто пішов на поводу у судді. Їм доля громадянина – ніщо. Вони не звикли відповідати за свої дії та вчинки. Але державу побудувати, коли один отримує 120 і більше тисяч, а інший кінці з кінцями не зведе – неможливо. Це треба пам’ятати і розуміти усім нам. А коли на війні ще і заробляють, то тут ніяких уже пояснень не потрібно.

На наших з вами очах так багато негативу, що часом не можна собі пояснити – навіщо живеш на світі. Це я про себе. Тому , коли проходжу парком, біля аптеки, коло казначейства, школи, спортивних майданчиків і бачу що робиться підприємством «РЕВЕРС» для нас з вами то і жити хочеться. Такою хочеться бачити всю нашу країну. Не хочеться і думати що у нас є  падлюки-судді з прокурорами, які люблять попити крові людської. Коли я доживу до реального суду наді мною на користь Огієнка, то я Вам, шановні читачі, обіцяю поставити питання про відповідальність голови суду Бойка Г. В. за результати  ДТП в селі Руновщина, за убивство молодого хлопця. Наша Конституція говорить, що всі рівні перед Законом. Та в нас воно якось дивно виходить: Бойку можна безкарно людей убивати, а мені не можна слова написати проти судді Огієнка. Оце державу побудували. Огієнку також знайдеться питання в судовому засіданні. У нього то же руки по лікті в крові.

Шановні читачі. Мені добре відомо що логіку в наших законах шукати

не варто, так як писалися вони не для людей. Але вам відомо що я не маю юридичної освіти і тому деякі положення діючого законодавства трактую не зовсім по-научному. Але свою думку я маю право сказати. Отже, якщо оті шакали в Краснограді в грудні минулого року відкрили стосовно мене карну справу, то на протязі більше семи місяців мало би хватити часу розібратися в суті тієї справи. Щоб напитися крові часу мало би вистачити. Але ж ні. Чому я залишаюся не допитаним, чому мені офіційно не пред’явлено звинувачення, чому  мені не надано адвоката, чому мені не повернута повністю комп’ютерна техніка, чому мене по суті лишають захисту, чому не відбулося вручення письмового повідомлення про підозру, що їм дало п’ятимісячне тримання принтера в стінах буцегарні і ще багато чому. Для мене є очевидною відповідь про те, що  правники, які причетні до справи – є просто дурнями з Красноградською пропискою. І весь секрет. А за це треба буде відповідати. Тільки буде призначений захисник, відразу і позовна заява буде в суді. Ось такі мої плани. Дураків треба вчити, щоб нам у Європі через них не красніти.

Наскільки я розумію, саме така робота прокурора зі слідчим є підставою для її оскарження в суді. А ст. 308 - недотримання розумних строків під час досудового розслідування також є підставою для зустрічі в суді з прокурором. Та вік би його не бачити, дурака. Оце вам його бездіяльність за яку держава плотить йому тисяч 15 не менше за місяць. А ще ж є слідчий з керівником поліції. Тобто армія полу дебільних помічників Авакова, які пройшли через сито реформи. Все це лапша на вуха  рідному народу, все це незаконний збір коштів, все це відверта корупція. Ви тільки поговоріть  з отпетим «полковником» Шевченком і все стане на свої місця.

І наостанок хочу сказати про наступне. Звичайно, що Красноград не Зачепилівка. Це не потребує пояснень. Але як можна зрозуміти той факт, що в суді, прокуратурі і поліції там зібралась така свора безмозгих, полу дебільних служак яким місце хіба що на базарі тачки возити. Вони роблять вигляд що борються зі злочинністю, а самі є живим джерелом тієї злочинності. Туди поприходили люди, які не здатні працювати на цивілізованих посадах. Так і хочеться запитати що вони робили з моїм принтером п’ять місяців. Це дрімучі шакали без сліду інтелекту в голові. Вони в погребі у мене шукали комп’ютерну техніку. Вони всупереч постанови суду потягли мене на «фазенду» де 20 років ніхто не проживає. Вони за сім місяців не  об’явили мені рішення про підозру. Після обшуку не залишили навіть протоколу про обшук. Ну, повні дебіли і порушники закону у формі. І таких прикладів можна наводити безліч. Ось тому я поставив вила коло дверей щоб жоден Красноградський шакал не зміг переступити порогу моєї квартири. У нас досить своїх не кращих. Що торкається роботи  « Зачепилівської правди», то я смію завірити читачів, що газета продовжить роботу так як друзі мені допомогли купити новий комп’ютер. А Красноградські  неуки і проходимці разом із суддею Огієнком нехай подавляться тим комп’ютером і тричі виригають до сходу сонця. Отак цим падлюкам стала поперек горла свобода слова і правда життя простого українського люду, що вони готові піти на любий злочин заради свого благополуччя. Ці людинообразні вже  точно стрілятимуть  в людей коли буде МАЙДАН. Та історія їм ніколи не пробачить скоєне. Я думаю, що їм в суді прийдеться пояснювати що вони робили з моїм комп’ютером на протязі майже року, замість того щоб захищати нашу Україну в зоні АТО.

На даний час Харківський центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги підшукує мені адвоката для того, щоб в правовому полі поборотися за справедливість, проти Красноградського бардака, за право говорити правду, відстояти  наші Конституційні права називатися людьми.

З прокурорсько-мінтовським  кощунством над нашими правами треба боротися всім миром. Це ж тільки варто уявити коли ідіот-суддя виганяє 70 річного діда з зали судового розгляду карної справи тільки за те, що той попросив показати фальшований документ в справі. Так цього ще і мало. На другий день мені ще ж вручили постанову про накладення штрафу за неповагу до суду в порушення  процедури вирішення даного питання. За що поважати цих нелюдів – ніхто пояснити не береться. Ось такі у нас реформи Порошенка з Гройсманом у виконанні Бойка з Огієнком. Це називається – життя по-новому. А ми й повірили. Скаржитися  Генпрокурору чи в обласну прокуратуру - справа безнадійна. На мої листи від 12.02, 03.03,  15.03, 19.07 взагалі не відповідають. Таємниця дуже проста – скрізь сидять шакали.

В такій ситуації я вважаю, що працівники прокуратури і слідства по моїй справі давно порушили розумні строки дослідження і розгляду самої справи. Їхня бездіяльність реально принесла мені моральні і матеріальні збитки на досить велику суму. Майже кожен день, коли я не користуюся комп’ютером, приносить мені невиправдані збитки. А скільки десяток я відніс на пошту – тільки Всевишньому відомо. Не користування скайпом для мене це особлива втрата, яку не можна виразити ніякими грошима. Ніякі шакали цього зрозуміти не здатні. Я не є осуджена людина. Тому я такі катування і страждання не повинен переносити. А мене лишили можливості спілкуватися з дітьми. Ці варвари перевищили свої повноваження, забрали в мене залишки здоров’я  і це буде предметом судового розгляду. Я в це вірю.

 

Редактор – Віктор Марголін, 28.07.2017 р.