З такими моральними уродами будувати демократичну державу неможливо.

16.06.2018 21:27

З такими моральними уродами будувати демократичну державу неможливо.

 

Шановні читачі. А таки допекли діда. Сьогодні мова піде про отих саме моральних уродів - прокурорів, які працюють в Харкові, м. Краснограді, та і в Києві вони не кращі. Розповідати про цих кончених ідіотів - це не є отримання якогось морального задоволення, але ж і мовчати гріх. Коло тридцяти років органи прокуратури роблять вигляд що вони реформуються, а працюють з кожним роком все гірше. За ці роки алкоголіки і просто проходимці від прокуратури випили з мене стільки крові, що про все в одній статті розповісти ніяк неможливо. І хто із них за що відповів? Правда, в мене є приклади коли Божа кара їх не минає. Хочете вірте, хочете провірте. За покійних не будемо.

Важко вирішити з чого мені починати. Куди не іду - скрізь одні підараси -взяточники. Надоїла їм "Зачепилівська правда" от і придумали зробити в мене обшук. Помогла "судова фойда" в Красноградському суді. Приїхало шість кровопійців з правом на обшук. Світили та заглядали і в погріб - шукали комп'ютери. Що поробиш коли це є дебіли в погонах, захисники держави і народу України. Проти редактора була відкрита карна справа ніби я щось від них заховав. Їх "черепки" не здатні зрозуміти того, що те що написане в Інтернет-газеті - воно не для того щоб ховати. Воно для того щоб люди про вас більше знали, знали що від вас чекати, за що ви отакі зарплати отримуєте з бюджету країни. І що ви думаєте - ці "дятли" поїхали і навіть протоколу обшуку не залишили. Все виглядало так ніби це діяла організована державна бандитська організація. Я ж зателефонував нашому голові суду, а він трубку не взяв. Очевидно, що нічого не знав. План христопродавця Огієнка був у стадії виконання.

І поїхала моя техніка на експертизу із Краснограда до Харкова. Та проходили місяці, а прокурор в Краснограді пан Говоруха і прокурорчик Бобрицький і в вус не дують. Про поліціянтів я і розмови вести не бажаю. Натомість я декілька разів звертався в Красноградський суд і Первомайську прокуратуру з прохання  скоріше "розтелитися". Результат - нуль. Не допомогли і звернення до Генерального прокурора України, до прокурора Харківської області. Ці дармоїди безсумнівно довели свою профнепригодність і нездатність вирішувати навіть такі прості питання. Та щоб хоч якось "умити свою харю" вони вирішили закрити мою карну справу. Адже їм, очевидно, дійшло що до суду у них іти немає з чим. Але з 21.02.2018 р., коли була закрита карна справа по мені, до цього часу забраний у моїй квартирі ноутбук так і залишається в статусі арештованого. На це питання ні Луценко, ні Данильченко, ні слідчий Бондаренко, ні слідчий  Мосенцов в Краснограді, ні прокурори в Краснограді Говоруха з Бобрицьким, ні суддя Рибальченко з Краснограда, ні Н. Білоусенко як процесуальний керівник, ні Буліч А.М як нач. слідчого управління прокуратури Харківської області, ні О. Шевченко як нач. управління прокуратури області, ні Перепелиця як нач відділу прокуратури, ні перший заст. прокурора області А. Степанов  і т. д. - список можна продовжувати, відповідати не бажають. Для них права людини - це кучка коров'ячих кізяків які можна переступити і йти далі. Вони не хочуть навіть собі сказати чи визнати що керують звичайними бандитами, яким і море по коліна. Всі вони вірять в свою безкарність. Вони покривають злочини один одного. Про що можна говорити далі коли Генеральний прокурор не має юридичної освіти, а Данильченко дослужився до заслуженого юриста країни і почесного працівника прокуратури України і має ось такі показники в роботі. Скажіть мені, будь ласка, на кой хер йому тепер цікавитися вимогами кримінально-процесуального Кодексу України? Він почувається як вареник в макітрі з маслом. Генеральські погони все пробачать цьому прахвосту. Якби цей роботяга попав на роботу в якійсь Європейській країні то його запалу навряд чи вистачило б дообіду. Я говорю це тільки тому, що його підлеглі  взагалі полудебіли і ні за що не відповідають. А згадаємо як вони шукали вбивців Кушнарьова і Кліментьєва. Та по моїй справі є ухвала суду від 22.02.2018 р. яка  вимагає від прокурорів прийняття процесуального рішення про визнання мене потерпілим по справі і ви думаєте що хтось збирається виконувати судове рішення. То до чого доведуть ці  моральні ідіоти нашу країну? І всі вони пройшли реформу та атестацію. Їх треба вважати кращими із кращих…

Одним словом, прокуратури у нас немає, а є лише  обовязок  українського народу з року в рік підвищувати заробітну плату цим холуям від влади. Більшість членів нашого суспільства свою заробітну плату заробляють, а  судді з прокурорами отримують. І не просто отримують, а грабують цей народ серед білого дня.

Шановні читачі. Мені хочеться щоб ви всі зрозуміли важливість моїх слів і висновків. Тому наберіться терпіння. І щоб я не говорив про нинішніх прокурорів треба пам'ятати про те, що більшість із них це досить навчені люди, вони здавали екзамени, проходили атестацію, мають дипломи, іноді достатній досвід роботи, але їхня свідомість певною мірою деградована, вони не працюють а догоджають вищому керівництву і в результаті перетворюються в звичайних паразитів яких доля України і її мешканців аж ніяк не турбує. Я колись запитував молодого прокурора чому він так написав постанову, а він пояснив мені що коли він напише правду то завтра буде вулицю підмітати. Ось така правда.

Далі читачам я хочу повідомити про наступне. Я пройшов ціле прокурорське і судійське пекло поки добився щоб була відкрита карна справа стосовно пошкодженого ноутбука, якого я подарував внучці і який був ні за що арештований отими красноградськими поліцаями і шакалами з прокуратури. Що вони йому робили я не знаю, але нач. Зачепилівської поліції полковник Каратаєв С.І. не зміг його включити в моїй присутності. Вирішили повернути його до Красноградської мінтовки. Як підсумок можу стверджувати що це на юридичній мові називається кримінальним злочином згідно ст. 388 ч. 1 КК України. А коли злочин скоюють мінти, то справа розглядається працівниками обласної прокуратури. А які вони - я вже дещо розповів. Цікаво і те що прокурор в Краснограді пан Говоруха не побачив в таких діях злочину аж поки суди в Харкові і Краснограді не натовкли його мордою і не роз'яснили йому що треба робити. Сьогодні я можу говорити про те, що є рішення суду яке зобов'язує прокурорів визнати мене потерпілим. Та знали б ви як їм не хочеться поступати по закону. А це тому що в них все куплено і все продано. Тільки Луценко із Порошенком про це "не знають".

Та вже коли карна справа, повязана з моїм ноутбуком, попала  до прокуратури Харківської області то треба щось робити і щось писати. Таким чином  знайшли в цьому щурячому кодлі "найрозумнішого і відповідального" слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури області пана Бондаренка О.С. Очевидно це є "веселий " екземпляр з когорти слідчих відданих своїй справі. На них і тримається нинішня влада. Те що я буду писати далі мене настільки вразило що не написати про це я не міг. Отже, з 2001 року я практично не зустрічав порядну людину в образі судді чи прокурора. А тут мені якось поталанило. Коли отой йолоп закрив карну справу, то я якось таки вигавкав копію його постанови про закриття карної справи і отримав можливість в суді її оскаржити. І тут на моєму шляху  з'явився слідчий суддя  Червонозаводського районного суду м. Харкова Гребенюк В.В. Прочитавши його ухвалу суду я дійсно переоцінив свої погляди стосовно долі нашої України. Вона дійсно ще не вмерла дякуючи роботі саме таких суддів. Та без прикладів неможливо. В ухвалі суду написано що слідчий був повідомлений належним чином про день та час слухання справи, але  в судове засідання не прибув. Тепер я скажу від себе. Та в Харківській злочинній прокуратурі давно похерили всі суди разом узяті. Там мають тверде переконання що проти них ніхто і замахнутися не посміє. Кровососи, вони такі і є.

Далі суддя визнає, що таке процесуальне рішення слідчого є необгрунтованим, оскільки прийняте без проведення усіх необхідних слідчих дій із дотриманням вимог п.5, 6 ст.3 , ст., ст. 92, 284 КПК України і не відповідає положенням ч. 5 ст.110 КПК України.

Шановні читачі. Я на це дивлюся не як на ухвалу суду, а як на вирок всій прокурорській братії. Я не уявляю як після цього слідчий  Бондаренко може брати до рук службове посвідчення   слідчого в особливо важливих справах, а прокурор області допускати до роботи    такого крахабора. Чи, можливо, у них усі такі?   Я вже не один раз писав Данильченку листа з пропозицією щоб він віддав мені кошти на новий ноутбук , а цей нехай забере собі в голови. А моральну шкоду порахувати не важко. От і вся проблема. Її вирішувати в нормальній правовій, демократичній, а не в воровській країні  можна досить скоро і справедливо. При бажанні.

Слідчий суддя таку постанову прокурора-падлюки звичайно скасував, а справу направив на продовження  досудового розслідування. З таким рішенням я не погодився і направив клопотання на ім'я керівника  слідчого управління  Булічу А.М. щоб Бондаренка відсторонили від подальшого слідства по даній справі.

Отже кінця справі поки не видно і я здаватися не поспішаю. Адже обижати дитину   ніхто права не має. Та коли вже миром правлять моральні уроди дідусь в стороні  стояти не має права.

Дана стаття буде опублікована в "Зачепилівській правді" та направлена пану Данильченку щоб він знав ким і як він править і що про нього думають люди і я в т. ч. Якби цей прахвост мав честь, совість, гідність то давно вже подав би рапорт про відставку. Але ж сидить, чогось виглядає… Скоти.

 

Редактор "Зачепилівської правди - Віктор Марголін.,    16.06.2018 р.