За державу, якщо вона є, мені сьогодні соромно.

27.11.2017 21:48

За державу, якщо вона є, мені сьогодні соромно.

 

Шановні читачі. Одному із вас я хочу висловити особливу подяку за моральну підтримку моєї праці. Це прозвучало в одному із коментарів в попередній статті. Там усі коментарі я видалив так як отой бешений чи контужений манул пише такі дурниці, що за них можуть забрати не тільки комп’ютери, а і мене. То є хвора людина, яка видає себе за більшого патріота країни, ніж ми усі разом. Ось така собі моська. Та нам своє робити.

Сьогодні я вирішив поговорити з вами про мої чи наші проблеми пов’язані з обслуговуванням нас з боку Зачепилівського домоуправління. Ним до останнього часу керувала така собі жіночка років за 60 без належної освіти (кажуть люди що років так п’ятдесят тому вона кінчала якісь 8-ми місячні курси). Цього виявилося достатньо щоб заправлять мозки зачепилянам впродовж багатьох десятиліть. Очевидно, що талант таки є.

Але останнім часом, коли зрозуміти що відбувається в країні стало справою неможливою, я поцікавився окремими питаннями і як вони вирішуються саме в домоуправлінні. Перше, що мене здивувало, це те, що кого не запитаю і майже всі говорять що ніякого договору у них на обслуговування немає. Його немає і в мене. Та коли я запросив надати мені копію мого договору, то пані Пишненко, довго не думаючи, сфальсифікувала цей документ і прислала мені його поштою. Це, звичайно, мене образило. Про совість тут мови немає так як це був відвертий кримінал.

На сайті Зачепилівської селищної ради були опубліковані також так називаємі економічно обґрунтовані нові тарифи на послуги домоуправління. З 01.01.2017 р. були підвищені тарифи після відповідного голосування  наших депутатів. Мене, як людину з вищою економічною освітою, найбільше вразило підняття тарифу на освітлення під’їздів в будинках більше ніж в 9 разів. Це явно виходило за рамки здорового глузду, якщо такий мається. Особисто я не проти  обґрунтованого підвищення, але до всього ума треба. Шукати його починаючи з селищного голови я не наважився, справа безнадійна. Тому я вирішив від такої послуги відмовитися зовсім і написав відповідну заяву. Але зі мною не погодились в домоуправлінні і мій трьохразовий похід до голови РДА до успіху також не привів. Це виявилося простою втратою часу і нервів. Не більше.

Що мені залишалось робити? Я написав листа в районне відділення енергозбуту. Щоб не повторятись, прошу прочитати:

Керівнику Зачепилівського

 районного відділення

енергозбуту «Харківобленерго»

Роднянко В.В.

 

Заява.

Моє звернення до Вас викликане  в зв’язку з наступними подіями.

Я звернувся до Зачепилівського домоуправління з проханням зупинити нарахування мені абонплати за послугу з освітлення під’їзду в будинку де я проживаю 38 років. Це пов’язане з тим, що в ситуації, коли лампочка в під’їзді не горить, мене зобов’язують за це платити. Лічильника для цих цілей в будинку немає, а тому є всі підстави вважати, що в селищі діє шахрайська схема збирання з людей коштів, а не їх обслуговування. Про принцип соціальної справедливості годі і говорити.

Коли я розібрався і зрозумів  методику управління в домоуправлінні з даного питання то прийшов до висновку що треба відмовитися від послуг домоуправління. Дане питання можна вирішити тільки в результаті проведення «індивідуального» освітлення в під’їзді. Джерелом електричного струму та його обліку повинен, в даному випадку, стати мій квартирний лічильник. На це я даю свою згоду. Коли я поставлю економічні лампочки то витрати на освітлення під’їзду скоротяться з 100 грн на місяць до 5 грн і це максимум.

Така економія енергоресурсу буде вигідною як мешканцям мого під’їзду, так і державі в цілому. Інвестиція в цім питанні може окупитися за 2-3 місяці. В Інтернеті та по телевізору ми інколи читаємо: «На засіданні Кабінету Міністрів України міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик запропонував продовжити надзвичайні заходи в енергетиці країни ще на місяць». Це говорить про те, що питання економії та бережливості в нашій країні є досить актуальними.

Враховуючи викладене я звертаюся з проханням надати мені офіційний дозвіл на приєднання освітлення в моєму під’їзді до  мого ж лічильника.

 

З повагою: В.Марголін, мешканець селища Зачепилівка.

07.11.2017 р.

 

І ось, через 20 днів, я нарешті отримав відповідь. Лист я друкувати не буду щоб не витрачати вашого часу. Мені було відмовлено. І я змушений написати в Харків ось такого листа:

В. о. голови правління компанії «Харківобленерго»

Яворському В.Г.

Заява.

Моє звернення до Вас викликане  в зв’язку з наступними подіями.

Мені пішов 72-ий рік, проживаю в 16-ти кв. будинку з 1979 року, договору на обслуговування домоуправлінням я не маю, в Зачепилівці  це не «модно» і не по моїй вині. В зв’язку з цим виникає цілий ряд питань, які я намагаюся вирішити цивілізованим методом. Одне із них – це використання електроенергії для освітлення під’їзду в будинку.

Наскільки мені відомо, в Зачепилівці в жодному багатоквартирному будинку немає лічильників для обліку витраченої електроенергії. А раніше були. Зараз це господарство розграбоване та знищене. За такий стан речей у нас ніхто не несе ніякої відповідальності. Мої походеньки по правлячим кабінетам до чиновників з вимогою навести лад – успіхів не мають. Правда, і не дуже дивно, коли керівник райенергозбуту Роднянко В.В. заявляє про те що йому такі клієнти вигідні. А проживаємо то ми в 21 віці і брешимо на весь світ про свою боротьбу за збереження енергоресурсів.

Зачепилівські непорозуміння розпочалися відтоді, коли з 01.01.2017 р. домоуправління підняло тарифи за оплату електроенергії більше ніж в 9 разів. Такий стан речей назвати розумним я не можу. Тому я написав заяву до домоуправління про відмову від послуги з освітлення під’їзду в моєму будинку і тим більше що якість цієї послуги є незадовільною. Я сподівався що моє прохання буде задоволене і тим більше що договору я не маю. І тепер я продовжую платити незалежно від того освітлюється під’їзд чи ні. Погодьтеся – це повний ідіотизм.

В зв’язку з цим я тричі ходив на прийом до голови РДА та вирішити цю проблему так і не вдалося. В результаті я звернувся до керівника енергозбуту з проханням надати мені офіційний дозвіл на підключення освітлення в під’їзді до мого квартирного лічильника і всі питання. Після встановлення  двох енергозберігаючих лампочок ми усим під’їздом будемо використовувати електроенергію приблизно на 2-3 гривні, а зараз платимо 100 грн за місяць і часто ходимо по темному. А коли я біля своїх вхідних дверей поставлю плафон з трьох ватною світлодіодною лампочкою і якщо навіть не буду її виключати круглі сутки, то вона нагорить не більше як на одну гривню за місяць. Кому від цього буде шкода?

Для вирішення цього питання, перш за все, в державі повинен бути державницький підхід до справи. Якби мою ідею зі збереження енергії підтримала вся Україна, то мільйони кіловат енергії ми могли б продати за кордон і поповнити наш державний бюджет. Як все просто, а розуміння немає. І з’явилися б кошти для виготовлення танків.

Виступаючи, в даному випадку, як прохач одного кіловата електроенергії я, працюючи по ваших правилах, в умовах ринкової економіки перетворююсь в бомжа, жебрака в рідній країні в якій про мої права всі забули. Приведу наступний приклад, який дає характеристику вашій діяльності. Якщо я на базарі купляю відро картоплі то бабуся має право запитати мене що я маю готовити із бульби. Якщо я варитиму український борщ, то будь ласка, а коли щі то картоплі я не отримаю. Ось такий ваш безтолковий «патріотизм», ось чому владу так люблять прості люди. І ви цього ніяк не можете зрозуміти. Бо ви не для людей працюєте. Коли б я жив в своєму будинку то кількість лампочок міг би включити скільки завгодно, а в під’їзді  підключити 3-х ватну лампочку я не маю права. В такому випадку я не можу зрозуміти хто із нас ідіот.

Звертаючись до вас я сподіваюся, що ви здатні вирішити цю проблему і надасте мені  один кіловат електроенергії для вирішення проблеми соціальної справедливості. Я у вас нічого не краду, ніяких пільг не вимагаю.

На підставі вашої відповіді я зможу судити що вам більше болить – виконання корупційного замовлення «згори» чи інтереси України і її народу.

Запрошую Вас на сайт «Зачепилівська правда».

 

Додаток: - лист-відповідь з райенергозбуту від   21.11.2017 р., який я чомусь  отримав 27.11.2017 р.

 

Мешканець Зачепилівки    _______________ Марголін В.Н.

27.11.2017 р.

В цій доволі простій ситуації я не бачу ніяких таємниць. Просто наші чиновники звикли в усіх справах бачити особисту вигоду і їм зарплата в 10 тисяч виглядає уже як образа. А як виживати пенсіонерам – тільки Богу відомо. Єдине що ще виручає так це субсидія.

Вважаю за необхідне добавити ще те, що по гарячій  лінії я звернувся в  профільне міністерство з проханням дати роз’яснення на питання чи маю я право вибирати собі рекомендовані послуги домоуправління, як це було раніше і чому затрати понесені за вивозку сміття бухгалтерія домоуправління розподіляє на площу квартир, а не на кількість проживаючих мешканців будинків. Чекаю на відповідь.

Коли я був студентом, то мене навчали тому що в суспільстві повинні витримуватись гарантії соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін\ тарифів на житлово- комунальні послуги. Я це пам’ятаю і зараз. А де баба Шура про це могла дізнатися?

Ось такі наші справи. Хотілось би мені почути і думку читачів з даних питань.

 

Редактор – Віктор Марголін, 27.11.2017 р.